Вінниця може стати древнішою на століття: на Замковій горі розкопали кераміку золотоординського періоду. ФОТО

Щороку з липня до середини серпня, кілька років поспіль на Замковій горі тривають історичні розкопки древнього поселення. Колись давно тут стояв дерев’яний Литовського замок, де нині археологи знаходять кераміку, печі та останки людей.

Про історію розкопок розповіла старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Лариса Іванівна Виногродська.

Уперше розкопки Інститутом археології на горі розпочалися в 2005 році. На 25 квадратних метрах знайшли сім печей, розташованих одна на одній. У 2006 році продовжили розкопки і знайшли ще кілька печей. На жаль, вони не збереглися, перетворившись в глину. Загалом за весь час розкопали понад 300 квадратних метрів території.

Від початку липня з 7:00 до 14:00 розкопками займаються студенти-археологи. Сьогодні, 24 липня, їх четверо. За словами пані Виногродської, більшість студентів завершила роботи в суботу, а тепер основним складом експедиції дозавершують розкопки, заплановані на цей рік. Вони будуть розграфлювати місця розкопок, фотографовути тощо.

Тут можна побачити людські рештки в поліетиленових пакетах. За словами фахівчині, спочатку необхідно все зафотографути, а вже потім перепоховати. І це мають зробити сьогодні.

Як розповідає Лариса Виногродська, знайдені цілі кістяки віддають на дослідження антропологам в Інститут археології, а всі інші рештки перепоховують неподалік розкопок. Саме там потім буде встановлена стела з написам про останки з кладовища кінця XVIII- першої половини XIX століття. Навіть запрошували священника, який сказав, що кладовище освячене, тому перепоховання можливе в братській могилі.

Місце для перепоховання

До речі, поховання XIX століття заважють визначити археологом контури житлових приміщень. Навіть про кількість рештків важко сказати, адже відбувалося нашарування поховань.

  • Буквально 20 років різниці, а труна на труні. Поховання ще раніше переривалися. Тому ми і знаходили, то дві кістки, то кілька черепів і купу кісток, – каже Лариса Іванівна.

  • Ми припускаємо, що це залишки рову, що оточував поселення разом із замком, – каже Лариса Іванівна, вказуючи на затемнення в розкопаній ямі.

Обнесена ділянка парканом – місце, де відбувалися минулорічні розкопки.

  • Там залишки розвалин. Потім тут розпочнеться будівництво, тому немає сенсу засипати ями, бо ритимуть котлован, – каже науковиця.

У Вінниці на Замковій горі влаштують розкопки та створять туристичний об’єкт

Бачення концепції такого центру у пані Виногродської таке, що тут можна було би купувати квитки до музеїв, торгувати сувенірами та буклетами про Вінницю, а ще зробити оглядовий майданчик з видом на річку та місто, міні-кафе та навіть міні-готель у підніжжя гори.

  • І це все на місці поховань?
  • Усі міста стоять на місцях поховань, – зауважує археологиня.

Водночас в Департаменті культури щодо конкретних планів на цю ділянку поки утримуються від коментарів.

За спиною археолога – піч XIII-XV століття

 

  • Ми хочемо доказати, що не зовсім Ольгерд заснував Вінницю у другій половині XIV століття. А городище на цій території існувало ще в давньоруський період, тобто в часи Данила Галицького. Тому що ми тут знаходимо скляні браслети, кераміку з білим ангобом, що характерно для кінця XII століття-першій половині або середини XIII століття. Тобто тут наявний золотординський період.

Археологи в доказ власної версії хочуть розкопати хоча би одне помешкання тієї доби, однак поки цього зробити не вдається. Для цього, за словами Лариси Виногродської, треба дослідити усю навколишню територію максимально ретельно: тоді досить вірогідно знайти житло XIII століття і в такий спосіб зробити Вінницю древнішою ще майже на сто років. Хоча археологічної роботи тут вистачить на довгий час, швидкість досліджень залежить від фінансування: за словами науковиці, щороку на розкопки виділяють сто тисяч гривень з міського бюджету.

Усі знайдені речі здають до обласного краєзнавчого музею: цих артефактів зібралося вже досить багато і їм не вистачає місця в постійних експозиціях

  • Тому я і стверджую, що у Вінниці достатньо всього, щоб створити музей історії Вінниці, – говорить дослідниця історії Вінниці.

Однак у соціальних мережах постійно обговорюють тему недбалого поводження з людськими останками під час археологічних розкопок.

  • Хтозна, хто тут бігає і виколупує кістки, що можна робити будь-де – їх тут купа, половина з яких – кістки тварин. Минулого року після розкопок ми все прибрали, зібрали найдрібніші фрагменти кісток і перепоховали.

Фото Андрія Завертаного

Позначки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Жовтун Валерія

Поділитись публікацією
  • Евгений

    Розкажіть, будь-ласка, про городище на лівому березі Бугу навпроти Сабарова, чи проводились там розкопки чи дослідження, якого року те городище, хто там жив. Інформації про це місце дуже мало але відомо що поселення було значно старіше ніж теперішній вік Вінниці. І прямо над скелею, під якою розвертається катер є залишки окопів, здається Другої Світової Війни. Було б цікаво дізнатись чиї то окопи чи німецькі чи радянські.

  • Віктор Олійник

    Репортаж дуже бідний і поверхневий а тому, не цікавий. Зробіть запис росповіді Лариси Іванівни про всі розкопки на теритирії Вінниці. Вона, якщо не плутаю, робила доповідь в управлінні архітектури. Я особисто з нею розмовляв і боло дуже цікаво. Ми тільки починаємо цікавитись своєю історією, це стало модно. Деякі щоумени від історії навіть заробляють на цьому. Вінниця – це не лише фонтани!