Вінниця і колективний пошук візуального образу міста

Сьогодні я нарешті перший раз потрапив всередину процесу розробки майбутньої айдентики (бренду) Вінниці, який, власне, вже трохи затягнувся і повільно перетворюється на свого роду епопею.  

Подібні процеси завжди доволі складні, адже торкаються великої кількості людей та перебувають на перетині комерційної, іміджевої та соціальної складових. Важко згадати нову міську айдентику в Україні, яка б щонайменше не ставала результатом жвавих (і не завжди доброзичливих) обговорень після своєї презентації.

Місто стійкого лідерства: у Вінниці продовжують розробляти “маркетинговий шлях” до власного бренду

У Вінниці над розробкою нового бренду допомагає працювати канадська фундація ПРОМІС, що знову ж таки створює певний наліт колоніальності самого міста, в якому наразі немає брендингових агенств із відкритими кейсами, які можна подивитись (чи взагалі немає брендингових агенств?), а також дизайн-середовище практично не має реперезентації (якимось чином про нього висловлюватись складно і, можливо, теж має право на життя думка, що це середовище поки не існує).

За словами організаторів на певному етапі вінницькі дизайнери відмовились від роботи над брендом міста, тому після доопрацювання маркетингового плану та фіналізації технічного завдання відбудеться пошук містом студій ззовні, які будуть займатись, власне, виробництвом міської айдентики (логотипу та графічного стилю). З однієї сторони це добре, позаяк вдасться обійтися без саморобності та ситуації, коли психлікарня потрапляє до рук пацієнтів (тобто, коли громада міста сама займається дизайном логотипу). З іншого боку – завжди краще, коли міську айдентику роблять місцеві дизайнери та маркетологи, адже вони добре розуміють досить специфічний контекст міста.

Вінниця, тим більше, вже має зразок поверхневого підходу до ребрендингу ТЦ “Скайпарк” студією Лєбєдєва, коли на виході отримується красива картинка, яка практично ніяк не стосується локального контексту. Також до прикладу можна подивитись результати нещодавнього конкурсу на бренд для Волинської області, де переможцем стає досить непогана нейтральна робота на основі стилізації історичних пам’яток.

Мені дуже подобається, що процес підготовки до брендування починався із дослідження. Власне, проведено воно досить непогано і відкрито. П’ятнична зустріч із громадою (прийшло з пів-сотні людей, які презентували 10 проектів) відбулася в демократичному та прогресивному форматі відкритої студії, де учасники обговорювали та презентували переважно вже напрацьовані раніше проекти, хоча дещо створювалось і в ході обговорень. Якщо ми поглянемо на фінальний список цих ініціатив із оцінками інтересу від учасників, то вінничани більше всього люблять річку Буг, інтернет-технології та історичні пам’ятки, а сучасне мистецтво і екологічний транспорт – менше (судячи з результатів голосування). В будь-якому випадку, головне тут артикулювати важливі для себе питання і мати можливість бути почутими міською владою.  

Якраз дослідження і спілкування з громадою (як говорять дизайнери “рісьорч” (англ. research) – це дуже важливий базовий етап, який іноді упускається при оголошенні відкритих конкурсів на міське брендування, коли окремі студії чи дизайнери просто не мають ресурсів чи можливості провести подібні дослідження. Тобто, хто хотів якимось чином прийняти участь в процесі підготовки до брендування Вінниці, міг, зрештою, це так чи інакше зробити, зокрема спробувати себе в ролі “учасника-метелика” чи “учасника-бджілки” на обговоренні у форматі відкритої студії.  

Основні цінності бренду Вінниця на разі артикульовані як “стійке лідерство, інноваційність, толерантність, збалансованість, історичність”. Хоча, як на мене, запропоновані тези досить абстрактні, політкоректні та ідеалізовані, але як перші кроки самоідентифікації – це вже непогано, бо від вказівних стовпів в старо-імперському стилі  та вінницьких смайликів вже накопичилась певна, м’яко кажучи, втома.

Знову ж таки, візуальна складова цієї колективної роботи буде залежати від вдалого вибору студії для реалізації напрацьованого маркетингового плану. Якщо ми беремо міський бренд, то як показує приклад Києва, це не завжди те, що вражає уяву, але може бути цілком функціонально використано і жити в міському просторі як сервісна функція. Тож будемо чекати перших візуалізацій, щоб було потім що обговорювати на фейсбуці!

Позначки: , , , , , , , , , ,

Автор: Віталій Янковий

Поділитись публікацією