«Стежку до Криму» у Вінниці закрили ватою: авторський орнамент на бібліотеці опинився під утепленням

Вони мистецтвом хотіли показати неподільність країни – що окупований Росією Крим залишається українським. Мистецький проект :::стежка:::, який проліг крізь Україну – від Криму до Карпат – восени 2015 року дійшов і до Вінниці. І не минуло й двох років, як від нього у нашому місті не лишилося й сліду.

На початку цього тижня Вінницька міська бібліотека №1 обросла будівельним парканом, а згодом зовнішні стіни будівлі почали оббивати утеплюючи ми плитами.

А ще менше двох років тому тут були намальовані кримськотатарські орнаменти і не лише все місто, а й вся Україна дізналася про унікальну бібліотеку.

VежА вирішила розібратися у ситуації – це просто випадок, чи все ж у нашому місті вже забули про Крим і про мистецтво? І чи будуть відновлені унікальні візерунки?

Ініціатором проекту :::стежка::: стала агенція АртПоле. Аби вистачило грошей втілити його в реальність, було оголошено краудфандингову кампанію зі збору коштів. Зібрано загалом було понад 28 тисяч гривень та розподілено ці витрати на три міста, котрі долучилися до проекту.

У співпраці із кримським художником-керамістом Рустемом Скібіним у різних містах митці створювали кримсько-татарські орнаменти.

Рустем Скібін

У Вінниці малюнки вирішили поєднати з цитатами з творів Михайла Коцюбинського із циклу оповідань про Крим. А простором для проекту стала ціла будівля міської бібліотеки №1, котра розташована якраз напроти музею-садиби великого Сонцепоклонника. Тоді Ольга Михайлюк -кураторка проекту – розробила ескізи написання цитат, Рустем Скібін разом із вінницькою художницею Юлією Гушул створили авторські ескізи для орнаментів, а допомагати їх втілювати зголосилася «Лабораторія актуальної творчості» на чолі із художником Олександром Никитюком.

Близько двох тижнів проект втілювали у Вінниці: спочатку зашпаклювали стіни та пофарбували їх у білий колір. Тоді почали наносити контури майбутніх візерунків. Згодом – взялися наповнювати ескізи кольорам та формами. Художники в перервах між малюванням читали кримські оповідання Коцюбинського, аби ще більше надихнутися яскравими образами з півострова.

Так на стінах бібліотеки №1 з’явилися квіти, риби-гори, море, а фрази із оповідань, написані переважно на стінах другого поверху бібліотеки, зробили цей проект цілісним. Малювали акриловими фарбами – аби малюнок залишався якомога довше і не боявся нашої мінливої погоди.

Коли ж ми побачили ремонтні роботи у бібліотеці, одразу ж звернулися до Юлії Гушул (із керівництвом бібліотеки, у зв’язку з її ремонтом, сконтактувати не вдалося).

  • Ви перші про це мені говорите, – з подивом відповіла Юлія у телефонній розмові. – Я пам’ятаю,що працювала більше тижня саме над малюнками. Ми зробили цей проект – і все, не знаючи, скільки ці малюнки зберігатимуться. Старалися на совість, думали – стоятиме поки не облізе. Не на один рік втілювали.

– Якщо до вас знову звернуться повторити малюнки – ви погодитеся?

– Гадаю, що ні. Це буде недоречно.

На відміну від Юлії, Олександр Никитюк був в курсі про наміри бібліотеки зробити ремонт та утеплення.

  • Ми вже думаємо, яким чином зможемо повернути малюнок. Вважаю це за необхідне. Ескізи орнаментів зберігаються в Олі Михайлюк та Рустема, малюнок на будинку виконували ми групою: Олександр Марченко, Володимир Ходак, Юля Гушул і я. Думаю, можна буде повторити подібний формат, головне узгодити питання з виконкомом міської ради та знайти трохи коштів, – повідомив про наміри художник.

Наостанок ми вирішили звернутися до агенції АртПоле, аби поцікавитися – чи не образяться вони на Вінницю за такий крок.

  • Звісно, я вже знаю про те, що сталося. Ну ми ж не можемо заборонити ремонтувати бібліотеку, чи сказати «Ні, не утеплюйте її, хай читачі мерзнуть», – розповіла Vежі директорка агенції Мирослава Гаюшкіна. – Ми нещодавно поговорили з Олександром Никитюком та домовилися, що весною наступного року відновимо цей розпис. Частину витрат забезпечимо ми на це, частину буде шукати вінницька сторона.

Сподіваємося, що усі художники та учасники цього проекту знайдуть в собі сили та досягнуть порозуміння, аби ці візерунки знову прикрасили бібліотеку та повернули їй славу унікальної. Будемо вірити, що новий малюнок протримається значно довше – аж поки сам Крим не стане знову українським.


Після публікації матеріалу із нами зв’язалося керівництво бібліотеки. Як розповіла директорка Вінницької міської централізованої бібліотечної системи Ірина Івасюк, про те, що у бібілотеці згодом буде ремонт, художників попереджали. А без цього утеплення будівля найстарішої у Вінниці бібліотеки просто не існувала би.

  • Востаннє тут проводилися ремонти у 80-х роках. Самій бібліотеці вже 110 років. Ремонт ми планували кілька років раніше, але не вистачало фінансування для повноцінних робіт. Коли наносили розпис на будівлю, то фасад обвалювався, тому стіни трохи заштукатурили та зафарбували. Зараз ми спілкуємося із Олександром Никитюком, домовилися, що проведемо ремонт так, аби розпис можна було одразу заново наносити вже без додаткової підготовки. Крім того, малюнки з’являться і всередині бібліотеки, тому вона знову стане унікальною, – запевнила Ірина Івасюк.

Що ж – в добрий час! Біліотеці – гарного ремонту та тепла, а художникам – натхнення.

Фото: VежА, АртПоле, ВінницяОк

Позначки: , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Віталія Мазур

Журналіст

Поділитись публікацією