Сотня активістів “Критичної маси” на собі перевірили якість вінницьких велодоріжок. ФОТО

Якщо в пошуковику Google ввести запит “вінницька велодоріжка”, то часто результатом стануть новини про відкриття нових сучасних трас для велосипедистів із відповідними красивими світлинами. Звісно, це не міф – такі велодоріжки у Вінниці існують, їх кількість поступово зростає. Але така позитивна ситуація із ними по місту ще далеко не всюди.

Аби показати це, велорух “Критична маса.Вінниця” вирішив організувати перший у цьому році експериментальний заїзд велодоріжками міста. Щоб перевірити готовність доріжок до активного користування ними у весняний, літній та осінній період, на старті заїзду – біля Вежі Артинова – 28 квітня зібралося близько сотні учасників.

Для пішоходів масові тусовки велосипедистів у Вінниці вже перестали бути дивиною, однак бажання ходити не тротуарами, а саме велодоріжками та велосмугами ще поки не зникло. Тому почувши про мету заїзду, дехто з перехожих скептично посміхався.

  • Питання непорозуміння з пішоходами – це маленька часточка проблем. У нас велодоріжки якщо і є хороші, то з’єднання  між ними не продумано ніяк. Плюс ще є багато розмітки для доріжок на звичайних тротуарах. Ми хочемо проїхатися, аби кожен велосипедист відчув “красу” пересування доріжками, а наприкінці написав короткий, або не дуже, звіт про цей заїзд із хештегом #вінницька_велодоріжка, – розповів окоординатор велопробігу Олександр Царевський.

Після короткого інструктажу та коригування маршруту, “Критична маса” стала на педалі. Разом з іншими учасниками вивчити стан доріжок вирішила й журналіст Vежі, аби поділитися непідробними враженнями від цієї покатеньки.

Проїхавшись по дорозі від вулиці Грушевського до Центрального парку, велосипедисти стали на першу “велодоріжку” по вулиці Магістратській. Тут, біля парку на широкому розбитому тротуарі де-не-де проглядалась біла розмітка – інтуїтивно здогадались, що якась із половинок тротуару має належати велосипедистам, інша – пішоходам.

Про стан цього відрізку дороги можна було би написати ще багато – і про ями, і про зовсім здертий асфальт. Але розуміємо, що зараз там ведуться роботи по встановленню паркану, тому будемо сподіватися, що як тільки ці роботи завершаться, доріжку із тротуаром навпіл відновлять до ідеального стану.

Проте, ці тимчасові труднощі – ніщо в порівнянні із ще одними учасниками “тротуарного руху” – автомобілістами. Машини вони залишають просто на тротуарі таким чином, що і пройти пішки незручно, а їхати крізь вузький тунель між авто і парканом – ще й може бути травматично. Трохи пофотографувавшись біля авто в жартівливі манері, влосипедисти рушили далі.

Вже на під’їзді до площі Стуса вирішили оминути короткий світлофор, який відраховує всього 18 секунд, щоб перейти вулицю Хмельницьке шосе, та перетнули дорогу через нерегульований пішохідний перехід.

На площі Стуса велодоріжка – це просто окрема смуга, частково – окремий тротуар. Але пішоходи під ноги на позначки не дивляться, і гуляють де заманеться. Якщо натовпу велосипедистів сказати вони нічого не змогли, то під час самостійних прогулянок будьте готові до неприємних ситуацій та сварок із тими, хто без коліс, але з претензією.

Аби не описувати в деталях ті “доріжки”, які почалися далі по маршруту вздовж Хмельницького шосе, уявіть собі ковдру в стилі печворк (зшита зі шматків різних тканин). Ось саме так і виглядало покриття на тротуарах, де зробили окрему розмітку для велосипедистів. Проте, розмітка ця вже зовсім стерлася, і, вочевидь, оновлювалася давно.

Пара велосипедистів на тандемі

Окремо хочеться сказати про частину велодоріжки в районі зупинки “вулиця Максимовича” – різкий спуск на цій ділянці є ще й небезпечним, адже поряд заїзд до кафе-шашличної. Тандем великої швидкості велосипедиста, який спускається з гірки, та автомобіля, який виринає з-за повороту, можуть призвести до серйозних травм. До того ж, увечері тут заслабке освітлення, а часом зовсім погане, тому велосипедисти мають намір звернутися до міськради з проханням вирішити цю проблему.

Діставшись до проспекту Юності, велосипедисти зітхнули із полегшенням – нарешті нормальна рівненька доріжка. Хоча ширина її невелика, але хороше покриття згладжує цю особливість. З’їзди по проспекту вздовж, аж до перетину із вулицею Андрія Первозванного, продумані також для велосипедистів і позначені червоною фарбою на перетині із проїздами для авто. Звісно, дещо проблематичним є проїзд в районі ТРЦ “Дастор”, де доріжка є досить вузькою і прилягає просто до дороги.

Фото учасника заїзду Віталія Трубникова

Вздовж вулиці А.Первозванного  розмітку для велосипедистів нанесено на і без того вузький та нерівний тротуар. Але, здається, пішоходи тут вже звикли ділити дорогу з іншими учасниками руху  – реагували спокійно.

Підйом до фінішу вздовж проспекту Космонавтів на відрізку від Вишенського озера до Келецької виявився теж проблематичним, адже розмітку тут нанесено на проїжджій частині, ще й досить вузьку. Якщо уявити на ній колону із сотні велосипедистів, то можна тільки здогадуватися про наднизьку швидкість руху. Навіть пішоходи нас обганяли.

А от проїзд по реконструйованій частині проспекту вже трошки потішив, хоч і пішоходи теж траплялися. Врешті, до фінішу на площі Костянтина Могилка, дісталися через півтори години.

Не зважаючи на всі побачені чудеса велодоріжок Вінниці, перестати їздити на двоколісних не захотілося. Поки рухалися колоною, вловлювати уривки діалогів перехожих. Особливо надихнула, сказана одним молодим чоловіком, фраза: “От нащо мені авто – сів би на велосипед, і їхав по місту куди хочу”.

Фото Нестора Підгурського

Позначки: , , , , , , , , ,

Автор: Віталія Мазур

Журналіст

Поділитись публікацією
  • Viktor Vito

    Пані Віталія, Вас ще не збивали велосипедисти? Де правила руху? Де норми розташування доріжок? Де знаки початку і кінця руху, смуги напрямку руху? Чому я так питаю Вас, відповім. Нещодавно близько 18 години йшов з дружиною та з сином, якому 5 років, біля Вишенського озера, в напрямку музею Пирогова, по правому тротуару дороги, який був поділений на дві частини. По правій смузі, яка пред назначена для велосипедистів. Пройшовши міст, через метрів 30, на зустріч нам на швидкості 30- 40 км на годину велосипедист, на вигляд років 45. В спортивному одязі, в касці, спортивних рукавицях, велосипед не з дешевих. Різко перед нами гальмує. Син тим часом йшов по плитах, попід беріг. Не привітавшись, не представившись, велосипедист почав лаяти чому ми йдемо по його смузі (тобто для велосипедістів), чи ми можливо сліпі. Хотя ліва смуга від нас була вільна, і він міг вільно без будь яких перешкод нас об*їхати. Але ні, він поступив принципово, зупинивши поперек перед нами свого велосипеда так, що від заднього колеса слід остався зо два метри.

    Я просто попросив вибачення. Хотя була пауза перед цим 2-3 секунди. Він поїхав, не сказавши а ні слова. Через 3-4 секунди як він поїхав я обернувся на зад, бачу за метрів 20-25 наближається інший велосипедист, по цій самій смузі, якою ми йшли з дружиною та сином. Задаюсь питаннями: 1). Виходить що для пішоходів рух в двох напрямках тільки по одній смузі яка пролягає між дорогою для автомобілів та велосипедною доріжкою, і то яка має ширину приблизно 1м-1,2 м між проїзною частиною дороги для авто та велосипедною доріжкою, хто додумався виштовхувати пішоходів майже на дорогу. 2). Як ми, батьки, можемо довести своїм дітям що гуляючи по тротуару дитина не може відходити від нас більше 10-20 сантиметрів, бо попереду праворуч їде велосипед який не об*їде, і с заду може також в спину збити, а ліворуч машини. 3). І хто особисто відповідає за ці розмітка в нашому місті що вони відповідають нормам. 4). На Ваших фото біля “Книжки” також видно що пішоходів ставлять ближче до дороги з авто. По вулиці Данила Нечая під світлофором на перехресті доріг автобусна зупинка, не далеко біля “Рошена”, в супереч всім правилам,скільки років але чому? А по Вінниці їх десятки, складається враження що комусь це вигідно. Тільки люди останім часом дуже часто забувають, що правила написані кров*ю!!! Прошу завчасно пробачення за свої помилки.

  • Viktor Vito

    Пані Віталія, Вас ще не збивали велосипедисти? Де правила руху? Де норми розташування доріжок? Де знаки початку і кінця руху, смуги напрямку руху? Чому я так питаю Вас, відповім. Нещодавно близько 18 години йшов з дружиною та з сином, якому 5 років, біля Вишенського озера, в напрямку музею Пирогова, по правому тротуару дороги, який був поділений на дві частини, по правій смузі, яка для велосипедистів. Пройшовши міст, через метрів 30, на зустріч нам на швидкості 30- 40 км
    на годину велосипедист, на вигляд років 45. В спортивному одязі, в касці, спортивних рукавицях, велосипед не з дешевих. Різко перед нами гальмує. Син тим часом йшов по плитах, попід беріг. Не привітавшись, не представившись, велосипедист почав лаяти чому ми йдемо по його смузі (тобто для велосипедів), чи ми можливо сліпі. Хотя ліва смуга від
    нас була вільна, і він міг вільно без будь яких перешкод нас об*їхати. Але ні, він поступив принципово, зупинивши поперек перед нами свого велосипеда так, що від заднього колеса слід остався зо два метри.
    Я просто попросив вибачення. Хотя була пауза перед цим 2-3 секунди. Він поїхав, не сказавши а ні слова. Через 3-4 секунди як він поїхав я обернувся на зад, бачу за метрів 20-25 наближається інший велосипедист, по цій самій смузі, якою ми йшли з дружиною та сином. Задаюсь питаннями: 1). Виходить що для пішоходів рух в двох напрямках тільки по одній смузі яка пролягає між дорогою
    для автомобілів та велосипедною доріжкою, і то яка має ширину приблизно 1м-1,2 м між проїзною частиною дороги для авто та велосипедною доріжкою, хто додумався виштовхувати пішоходів
    майже на дорогу. 2). Як ми, батьки, можемо довести своїм дітям що гуляючи по тротуару дитина не може відходити від нас більше 10-20 сантиметрів, бо попереду праворуч їде велосипед який не об*їде, і с заду може також в спину збити, а ліворуч машини. 3). І хто особисто відповідає за ці розмітки в нашому місті, що вони відповідають нормам. 4). На Ваших фото біля “Книжки” також видно що пішоходів ставлять ближче до дороги з авто. По вулиці Данила Нечая під світлофором на перехресті доріг автобусна зупинка, не далеко біля “Рошена”, в супереч всім правилам,скільки років але чому? А по Вінниці їх десятки, складається враження що комусь це вигідно. Тільки люди останнім часом дуже часто забувають, що правила написані кров*ю!!! Прошу
    завчасно пробачення за свої помилки.