Пісний суп з «червоного чину»

“Жила бідна стара. Сім років мріяла вона поїсти сочевичної юшки, але їй усе не вдавалося. Роздобуде сочевицю, немає в неї цибулі, роздобуде цибулю, немає в неї олії, роздобуде олію, немає води, пересох у спеку ближній струмок. Недаром говорять: «Задумав бідняк зіграти весілля, та музиків ніде не знайде».

Але ось вона всім запаслася. Насипала в глиняний глечик сочевиці та й пішла до струмка помити її. А в той час до берега під’їхав молодий королевич, щоб напоїти свого коня. Побачив кінь глечик із сочевицею, злякався, заіржав і не став зі струмка пити. Розсердився королевич, пхнув ногою глечик, і сочевиця посипалась в воду. Не стерпіла бідолашна стара й закричала:

— Ось який ти недобрий! Так знай же: як я мріяла сім років поїсти сочевичної юшки, так і ти будеш сім років шукати Анфісу з золотими довгими косами.”

(це початок казки “Анфіса-золоті коси”, записана Гилюк Мариною зі слів Гуменюк Надії Наумівни (1924 р.н.) у Калинівці у 2009 році, казка увійшла у збірку Миколи Зінчука “Українські народні казки у 40 книгах)

А отож, ще і ще раз переконуюсь я, що сочевиця росла здавна на цій землі, от лише забули ми, яка вона смачна та корисна.

Сочевиця – найдавніший біб, відомий людству, одна з найчистіших рослин, що живить серцевий м’яз, заспокоює нерви, завдяки вмісту вітаміну В1, В2, РР та фолієвої кислоти. Повертається золотаво-червона сочевиця зараз і на українські поля, немов та казкова принцеса, що шукав довго-довго королевич, але таки знайшов. І на стіл подолян. Вона проста у приготуванні і надзвичайно смачна. А оскільки містить і рослинний білок, може з легкістю замінити м’ясо у раціоні веганів, або стати незамінною під час постів.

Сочевиця зустрічається у творах Михайла Стельмаха під назвою “чин”, у казках та старовинних рецептах, у давньоруських літописах. З нею варили перші страви, пекли пиріжки, їли в піст та у м’ясопуст.

Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, .. Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 17)

Сочевичний суп

350 гр червоної сочевиці відварити, зняти піну. Посолити. Накрити кришкою.

На пательні засмажити цибульку та часник на олії, додати спецій: сіль, перець, зіру, шафран. Натерти дві невеликі моркви, додати до супу. Накрити кришкою і варити до готовності хв 10-15. Перед подачею додати зелені петрушки або зелені селери.

А чим закінчилась казка, запитаєте ви? Звичайно, весіллям. Знайшов свою наречену королевич, не хвилюйтеся.

Позначки: , , , , , , ,

Автор: Олена Павлова

Фуд-блогер

Поділитись публікацією
  • Ivan Morozenko

    Ммммм, треба спробувати)

  • Татьяна Бренер

    Шикарный рецепт, мне, как человеку 4 раза в год (в силу религиозных убеждений) ломающему себе голову, чтобы приготовить постного, особенно вкусно и полезно.

  • Анастасия Волкова

    Елена, невероятно вкусно написано! Вкус блюда очень ощутим!