Обійняти Гагаріна під найзорянішим небом в Україні: історія занепаду й відродження вінницького планетарію

Ще три роки тому тут бігали величезні щури, в одному із приміщень квакали жаби, а стеля утворювала в зоряній залі справжні озерця. Сьогодні ж це один із найкращих планетаріїв України, якому заздрять інші та навіть хочуть «вкрасти директора».

Насправді для того, щоб побачити зорі, не потрібно чекати ночі — у вінницькому планетарії вони сяють навіть удень і до 30 разів яскравіше, ніж в інших. А ще тут можна споглядати всі планети, сузір’я і просто потрапити у справжній зоряний світ.

Якщо декілька років тому цей планетарій вважали одним із найгірших, то наразі колеги з інших міст захоплюються сучасним виглядом, апаратурою та персоналом вінницького вікна у Всесвіт.

Лише зовнішній вигляд планетарію вже говорить про те, що тут ви не відчуєте аромату старовини, а потрапивши у фойє, стає зрозуміло, що «обгортка» не бреше. Ця «цукерочка» красива як зовні, так і всередині.

Коли потрапляєш в приміщення планетарію, відразу розумієш, що у ньому навіть стіни говорять про зорі, планети, галактики, сузіря та ключових персон космонавтики. Тут можна доторкнутися до Моря ясності, Малого Лева, «побувати» на Марсі, побачити супутники Землі та обійняти Гагаріна.

А раніше, у цьому прекрасному фойє була «кафешка», магазин продажу товарів, а в певний період приміщення взагалі було подібне на склад… Щурі, жаби, вода у залах — все це не такі давні реалії цього місця, але декілька років тому все стало інакше.

Великі зміни для маленьких людей

Вінницький планетарій був побудований у 1965 році, а капітальний ремонт відбувся лише три роки тому. За цей період змінилося багато, а головне – віра персоналу в те, що вони та їх покликання комусь потрібні.

Директор планетарію Творун Віктор Тимофійович розповідає, що це був перший капітальний ремонт за все життя будівлі.

  • Ми з вами зараз стоїмо у фойє, яке тривалий час уже було не нашим – здавалося в оренду. Творча зала потрапила у руки цих підприємців. Тут то проводилися лекції, то працювало якесь кафе, то магазин продажу товарів. В кінці-кінців, воно все стало нерентабельним. Навіть пропонували за окрему плату «піти додому відпочивати» нашій Марії Федорівній (Марія Левченко, лектор планетарію, астролог, – Veжa). Але вона відстояла це приміщення.

Віктор Тимофійович говорить, що парк завжди був у підпорядкуванні Міністерства культури, відповідно, і планетарій також. Лише близько пяти років тому він перейшов у міське комунальне господарство в департамент благоустрою та озелення. Фактично з того моменту почалося відродження планетарію.

  • По-перше, ми відвоювали приміщення кафе, хоча цей процес був і досить складним. На той момент у нас в планетарії було лише пів ставки механіка, пів ставки касира і пів ставки лектора, а апаратура була настільки старою, що не знаю як там зорі можна було побачити. Нам у всьому дуже допоміг директор «Вінницязеленбуд» Любовський Ігор Євгенійович. Він такий активний, от йому й все вдалося, хоча й грошей не було.

Директор планетарію акцентує увагу й на тому, що на культуру ніколи не виділялося коштів і саме після переходу у міську власність почали відчуватися зміни. Як виявилося, на початку ремонту в планетарії Любовський допомагав фінансово – все робилося за кошти «Зеленбуду».

  • Знаєте, тоді ремонт робили як могли. У нас в підвалі колись жаби квакали, там все просто перетворилося на склад, куди скидалося різне сміття, старе обладнання. Ось цього входу в лекційну навіть не було. Любовський насправді загорівся зробити тут гарний планетарій, зробили мінімальний ремонт, а вже потім підключилася міська рада, – говорить Віктор Тимофійович.

Тоді навесні 2014 року зявився проект з реконструкції планетарію, а вже в травні почалися ремонтні роботи, які тривали впродовж червня-листопада.

  • От хоч тоді й курс долара був стрибнув з 8 до 12, і грошей, які були спочатку закладені в ремонт, не вистачало, але їх доклали, щоб не зупиняти це все. До нас підключили гарну бригаду, а цей весь дизайн, що ви бачите, розробляла дуже активна дівчина Віолетта.

Про зміни в планетарії директор розповідає емоційно та з посмішкою. Декілька разів повторює, що навіть не очікував, що все так зміниться, не вірив в хороше майбутнє, але все склалося щонайкраще.

«Зорі в нас сяють тепер у 30 разів яскравіше»

Планетарій тоді оновили не лише зовнішньо, але й технічно. Віктор Тимофійович розповідає, що вони навіть не думали, що все обладнання, яке замовляли, таки привезуть. Тепер жартує – якби знали про це тоді, то були б хитріші та замовили більше. Взагалі, у більшості планетаріїв обладнання досить старе і картинка вже зовсім не та. Окрім цього, великий вплив на техніку мають холод, перепади температур та вологість. В апараті, що зараз в планетарії, 39 обєктивів і кожен з них проектує різні ділянки неба.

  • Взагалі від перепадів температури у нас лінзи розклеювались, всередині все розпадалося і зображення стало геть погане. Деякі тоді говорили, що то туманність, а насправді ж просто лінзи ламалися. А лампочка там була на 50Вт, всі ж боялися, щоб не перегрілося. Хороші лампочки коштували дорого, то доводилося купувати хоч якісь. Зображення було досить слабке. Знаєте, як заходиш із світлої кімнати в темну, потрібно трохи адаптуватися. Тоді, коли ми готувалися до капітального ремонту, до нас заходив Гройсман із командою, відвідали “зоряну залу”. Не впевнений, що вони там щось бачили, але робили вигляд, що бачать, – розповідає директор планетарію.

Лекторка та розробниця програм Творун Оксана Вікторівна додає, що нещодавно була на зборах планетарців і там говорили, що у нашому планетарії зорі сяють яскравіше, ніж у будь-якому в Україні.

  • Багато хто хоче перейняти наш досвід. Наприклад, приїздили з Херсонського планетарію, то ми їм трохи допомогли. До речі, зараз Одеський університет імені Мечнікова хоче зробити собі також такий планетарій, – говорить лекторка.

Директор розповідає, що хоч обладнання у них доволі старе, але модернізоване. Є сучасні кольорові яскраві панорами. А раніше були такі панорами, що по суті нічого видно не було і потрібно було пояснювати глядачам що і де.

Не лише зоряною залою живе планетарій 

Планетарій — це не місце, куди можна один раз прийти і забути про нього. Тут постійно відбуваються конференції, лекції, гуртки, майстер-класи. Приміщення лекційної, де раніше “лекції” могли проводити хіба гігантські щури для складу мотлоху, тепер має сучасний вигляд.

Спускаючись сходами в приміщення, прекрасно розумієш, що тут місце, де панує атмосфера Сонячної системи: стіни, стеля та навіть сходинки тематично оформлені. Сама лекційна зала має досить нестандартну, трішки вигнуту форму. На стінах ми бачимо портрети тих, хто зробив великий вклад у розвиток астрономії, космонавтики та астрології.

Приміщення дійсно красиве та сучасне, є wi-fi, проектор, мультимедійна дошка, за потреби доставляються зручні стільчики.

  • Ми тут постійно проводимо ще різні тематичні заходи. Ось на Пасху організовували «Пасханавтику» – розфарбовували писанки на космічну тематику і малювали космічні писанки на папері. До Дня космонавтики була цікава лекція для вже дорослих. І по глині в нас дітки малювали. Все тематично — про космос. Діти в захваті від таких подій. А взагалі намагаємось до кожного свята щось робити і для різних вікових категорій. Знаєте, до нас навіть бабусі приходять, – розповідає лекторка планетарію.

Окрім цього, в планетарій постійно приходять фотографуватися, адже «космічне фойє» абсолютно безкоштовне.

  • В нас навіть приїздив “1+1” знімати програму. Ми ще здивувалися чому в нас, адже в Києві є свій планетарій досить хороший, але вони сказали, що в нас кращий, – розповідає Віктор Тимофійович.

Також в планетарії з вересня знову почнуться астрономічні гуртки.

Колектив

В планетарії нас зустрів, по суті, весь його колектив — над створенням космічної казки для вінничан та гостей міста працює всього чотири людини: директор планетарію, який також відповідає за його технічну складову, дві лекторки, одна з яких ще й розробляє програми та зробила для планетарію сайт, а також провідна лекторка , яка працює тут майже від самого початку.

Тут кожен дійсно на своєму місці і горить справою, незважаючи на низьку заробітну плату, створюються нові цікаві програми без допомоги програмістів, техніка модернізується так, що інші планетарії не розуміють цього чуда, а колектив завжди підтримує та хвалить один одного. Особливо свого директора, якого інші планетарії хотіли навіть «взяти напрокат».

  • Наш планетарій був найбільш відсталий, не те що в Україні, а в цілому Радянському Союзі всі роки, поки не прийшов Віктор Тимофійович. Він за декілька років зробив тут щось неймовірне. Нам всі заздрять, ніде немає такого зоряного неба. Він нам таких дівчаток хороших привів, червонодипломниці обоє, все в них в руках горить. Знаєте, Ігор Євгенійович Любовський має якийсь дар передбачення, він казав, що наш планетарій стане найкращим. А ми тоді думали – ну що він таке говорить, в нас ж тут все тече капає, роками не опалювалося, не те, що туалету, а води не було. Але його слова виявилися пророчими і нам зараз дійсно є чим пишатися, – натхненно розповідає провідна лекторка планетарію Левченко Марія Федорівна.

Обидві молоді лекторки – Оксана Вікторівна та Анна Сергіївна – закінчили університети з червоними дипломами, і,  не зважаючи на пропозиції іншої роботи, «дарують зорі» та нові знання вінничанам.

  • До нас також приїжджають іноземні студенти. Ми можемо проводити лекції англійською, якщо потрібно. В нас ще є програми різними мовами, але, переважно просять англійську, якщо потрібна іноземна мова. Також можемо проводити лекції іспанською. До нас приїжджають і з Польщі, і з Німеччини в гості, – розповідає Оксана Вікторівна.

Місце, де народжуються зорі 

Звичайно, головною гордістю планетарію є зоряна зала. Раніше вона вміщувала 120 осіб, але після капітального ремонту кількість місць для зручності зменшили до 86 і повністю замінили крісла для сидіння.

  • Ми не хотіли більше місць, адже людина має сидіти і бачити весь купол. Таке розташування сидінь, як зараз, найоптимальніше. Ось цей апарат який ви зараз бачите змонтований ще 1968 року, але от два роки тому ми отримали повнокупольну проекцію. Це таке специфічне зображення, яке зі звичайного проектору не пустиш. Звичайно, є набагато кращий і яскравіший проектор, ніж наш, але ми сподіваємося, що скоро його отримаємо. Він коштує неймовірних грошей. Колись пробув такий у нас тиждень, то діти в захваті просто були, – розповідає директор планетарію.

Далі нам показують місце, де створюються Полярне сяйво, затемнення Місяця та Сонця, метеоритний дощ, хмари, світять зорі та зявляється безліч космічних явищ — лише одним рухом ми можемо побачити схід сонця над Вінницею, а вже за мить опинитися у тропіках. Пульт керування тут модернізований.

  • Мало того, що у нас цей проектор у 30 разів яскравіший, так його ще модернізували і він може «переносити» на будь-яку широту. Можемо перенестись і на Північний Полюс, і на Екватор. Також є різні панорами Місяця, тропіків, Вінниці. Це наше ноу-хау. Це те, чого немає ніде, – розповідає лекторка та розробниця програм.

Далі нам демонструють деякі можливості техніки. Навіть, коли ти сидиш не в центрі залу, на екрані все дійсно видно чітко, тож складається відчуття, ніби це все в реальності. Наче над тобою сяють зорі чи пролітають метеорити. Окрім цього, ми побачили промо-ролик планетарію, який виглядає доволі сучасно та тематично. Моментами здається, що ти дивишся фільм у форматі 3D. Цей ролик  -своєрідна екскурсія, яка починається  із Вінниці, а закінчується десь в Антарктиді, оминаючи тропіки та інші планети.

Програми

Загалом у планетарії є близько 50 різноманітних програм. Всі вони розділені на вікові категорії та детально розписані на сайті планетарію, де можна ще знайти інформацію про заброньований час, а також дізнатися про цікаві заходи.

Ми попросили розповісти про найпопулярніші програми для дітей та дорослих.

  • Для дорослих є три найпопулярніші програми нашої власної розробки. Перша — це «Наш космічний дім», у якій ми розповідаємо про різні космічні тіла. Особливу увагу в цій програмі надаємо планетам нашої Сонячної системи, розповідаємо про них на досить високому рівні, з різними конкретизаціями даних, розповідаємо про різні космічні місії та космічні тіла. Також здійснюємо у цій програмі подорож нашою планетою, відвідуємо наймальовничіші куточки. Ще можна побачити різні ефекти апаратури планетарію. Але в цій програмі ми невелику увагу приділяємо зірочкам та сузірям, – розповідає лекторка Оксана Вікторівна.

Окрім цієї програми є спеціальна нова програма до Дня закоханих «Історії кохання на зоряному небі», в якій лекторки розповідають міфи та легенди про кохання повязані із різними сузірями, шукають на них цікаві обєкти, різні туманності, скупчення зірок. В цій програмі також демонструються різноманітні ефекти апаратури планетарію.

  • Третя програма – це інший тип, вона була створена цього року до Дня космонавтики спеціально і називається “Історія та розвиток космічної ери”. Ми розповідаємо тут про різні історичні події від запуску перших штучних супутників, польотів собачок, перших космонавтів до наших днів, про історію української космонавтики та космічний туризм, – говорить лекторка.

Також вона додає, що є ще більше різноманітних програм, але ці три найпопулярніші, особливо для тих, хто ніколи не був в планетарії і вперше прийшов.

  • Для діточок в нас є свої програми. Наприклад, про планети – ми там подорожуємо з нашим планетарським екіпажем різними планетами Сонячної системи, розповідаємо у доступній для дітей формі про кожну із них, також бачимо різні можливості нашої апаратури, подорожуємо наймальовничішими куточками Землі. Ще є у нас програма для дітей про зодіакальні сузіря. Ми шукаємо на небі 12 сузірїв і все це відбувається у форматі казочки. Про пори року також популярна програма. В принципі, для кожної вікової категорії дітей є багато цікавого.

Загалом програми у планетарії постійно оновлюються, адже розробляються безпосередньо лекторкою. Окрім цього, тут можна замовити програму для зізнання у коханні, або ж святкування Дня народження.

Як потрапити і скільки коштує?

Планетарій працює щоденно без вихідних з 10.00 до 18.00 (за наявності замовлень час може змінюватися). Відвідати заклад можна зі своєю групою (мінімум 20 осіб), попередньо забронювавши час, самостійно у суботу на неділю (програма для дорослих о 16.00, для дітей — о 14.00), а також приєднатися до наявних груп, попередньо зателефонувавши в планетарій.

Діти до 4-х років мають право на безкоштовне відвідування планетарію на руках у батьків, вхід для дошкільнят коштує 20 гривень, для школярів та студентів — 30, для дорослих — 40 гривень.

Загалом вінницький планетарій – це затишне та цікаве місце, де люди насправді горять своєю роботою та можуть близько двох годин розповідати про зорі, планети, галактики, астрономію та космонавтику. Тут безкоштовно можна пофотографуватися, а за символічну ціну подивитися одну із програм, які нічим не гірші фільмів у форматі 3D. Тож одного разу, просто прогулючись центральним парком, завітайте у планетарій, – позитивні враження від цього точно гарантовані.

Фото Дмитра Тищенка 

Позначки: , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією