Нова українська школа: як нову концепцію Міносвіти тестують у Вінниці

Серед сотні українських шкіл, котрі з 1 вересня апробують пілотний проект нового держстандарту початкової освіти, чотири – розташовані на Вінниччині. Одна з таких – це школа №25 у Вінниці.

Минув місяць, як 60 першокласників школи №25, а також їхні вчителі почали займатися за новими стандартами навчання Нової української школи. Ще дев’ять місяців у двох перших класах “Є” та “Ж” перевірятимуть на собі концепцію “дослідницького та компетентного ставлення до життя”, представлену Міністерством освіти. А за навчальними матеріалами, розробленими фахівцями з поправками вчителів-експериментаторів, створюватимуть підручники та держстандарт початкової освіти. І вже наступного року нові держстандарти будуть впроваджені для всіх перших класів країни.

VежА вирішила перевірити, як минув місяць навчання та детальніше дізнатися про експеримент.

До слова, спочатку це було зробити нелегко. Ніби під грифом секретності від Міносвіти впровадження експерименту – під прикриттям. Лише після отримання дозволів на місцевому рівні, нам вдалося поспілкуватися з вчителями, в той час як з учнями – так і не дозволили. Так само заборонили бути присутніми на уроках.

Дитиноцентризм – нове вчення Нової школи

Як розповіла і показала Vежі заступниця директора школи №25 з навчально-виховної роботи Олена Воложаніна, діти навчаються у спеціально облаштованих класах, до яких є також свої вимоги. Наприклад, тут має бути куточок для відпочинку, невисокі меблі, змінні стенди на стінах, а самі стіни – як додатковий простір для творчості дітей.

Так, за словами пані Воложаніної, якщо дитина стомилася і хоче вийти з класу, вона це може зробити в будь-який момент. У “еко-коридорі” на неї чекає також місце для відпочинку: лавки та “трав’янисте” килимове покриття – дитина може зняти взуття та посидіти на килимі.

  • В центрі всього – дитиноцентризм, аби були створені комфортні умови для дітей. Наприклад, зона відпочинку, куди вони можуть прийти, якщо стомилися.

Невисокі меблі в класах зроблені для того, аби дитині було зручно діставати звідти усе необхідне. У таких стелажах кольорові кошики-шухлядки або пластикові коробки з підписами кожного учня, де зберігається усе необхідне приладдя для занять: альбоми, кольоровий папір, клей тощо.

  • Тепер дітям не потрібно це з собою носити до школи щодня, а матеріали завжди під руками, – каже вчителька 1-Є класу Наталя Балан.

Раніше до уроку необхідно було готуватися заздалегідь і приносити кольоровий папір чи олівці з дому. А тепер усе це можна знайти в їхніх шухлядках і в будь-який момент розпочати щось вирізати, клеїти.

  • По цій системі діти стали більш розкутими. Вони сміливіше висловлюють власні думки. Діткам дається більше часу для самостійної роботи, а вчитель просто керує цим процесом, – ділиться про враження від першого місяця апробації стандарту Наталя Балан.

У класах має бути мобільне середовище, коли діти можуть швидко зібратися в групи. Це легко зробити завдяки одинарним партам. Наприклад, зображене дерево на таких партах слугує “навігатором” для дітлахів, які мають знайти схожі деревця і об’єднатися в групу.

Відзначимо, що облаштування класу до нових вимог – це додаткові витрати. Ті самі мобільні одинарні парти чи мультимедійна дошка зустрічаються не в кожному класі пілотного проекту. Однак у держбюджет вже  закладено 1 мільярд гривень на модернізацію перших класів у яких з 2018 року стартує впровадження стандартів Нової української школи.

Ранкові зустрічі у колі однокласників: дітей навчають основам комунікації

Поки ми спілкуємося, діти (група продовженого дня) активно бігають, граються, дехто з них постійно хоче запитати щось у вчительки. Коли зайшли до класу, то побачили, що частина дітей була на килимку в куточку, а хтось навіть їв булочки.

Такий “зелений” куточок – це і є зона відпочинку в класі. Пізніше в розмові пані Воложаніна зауважує, що такі куточки мають бути просторішими та для цього потрібно, аби площа класу також була більшою.

Щоранку в зоні відпочинку протягом 15-25 хвилин відбуваються ранкові зустрічі.

  • Ранкові зустрічі – це перший урок, коли діти можуть висловити свою власну думку, своє бачення чогось. Ми стаємо в коло, вітаємося, бажаємо один одному гарного дня, говоримо компліменти. Потім обговорюємо тему дня, тему тижня, що об’єднує всі уроки. Ще має бути «Дитина дня», яка має нам щось цікаве розповісти або презентувати, – каже Наталя Балан.

Кожного тижня у класах працюють над новими темами. Цього тижня це тема «Осінь», а попередні були: «Моє довкілля», «Мої друзі», «Наш клас», «Я – школяр».

  • З першого класу діти мають навчатися працювати в групах, – каже Олена Воложаніна.

Крім того, як розповідають вчителі, саме робота в групі виявляє лідерські якості, індивідуальні здібності учнів. Пані Воложаніна відзначає, що іноді навіть дорослих важко навчити працювати в групах, тож нелегко це робити і з маленькими дітьми.

  • Як тільки ми починали проводити ранкові зустрічі, то дітки ще не вміли висловлювати свої думки, побажання – соромилися. Зараз це у нас дуже легко виходить. Вони із задоволенням роблять один одному компліменти, починають говорити і краще запам’ятовують один одного, – розповіла вчителька 1-Ж класу Олена Гулько.

На думку вчительки, такі методики допомагають дітям насамперед спілкуватися між собою, не соромитися, бути розкутими.

  • Найбільше їм подобається розповідати про себе, свої враження. Вони саме в такому віці, коли їм легше ділитися інформацією, ніж її сприймати. Дітям дуже подобається гра «Пантоміма», яку ми влаштовуємо на різні теми.

До речі, правила роботи в групах діти розробляють разом з учителем. А позаяк не всі можуть читати, то правила чемності та толерантності візуалізовані: «Зачекай своєї черги», «Уважно слухай завдання вчителя» тощо.

  • Наприклад, «Вушко» означає уважно слухай свого товариша, а «Смайлик», з прикладеним до рота пальцем, – тихіше, – зауважує Наталя Балан.

Безчасові уроки та циклічне оцінювання

Загалом стенди в класах змінні та залежать від теми уроку, який, до речі, не має визначених рамок у 35 чи 45 хвилин. Загалом у двох перших класах “Є” та “Ж”, де апробують нові навчальні методики, працюють за окремими графіками.

  • Ми не притримуємося конкретно відведеного часу. У нас немає 35 хвилин часу, тобто ми можемо провести урок і за 20 хвилин. Якщо дитина втомилася, то ми робимо перерву. І зовсім не стежимо за дзвінками, – каже Наталя Балан.

Як відзначає заступниця директора школи, перевтоми в діток від таких занять немає, тому що чергуються різні види діяльності.

  • Ми постійно рухаємося. Зараз сидимо в рядах, а через 10 хвилин – зібралися в групки «Яблучка» чи «Деревця» у різних куточках класу і виконуємо завдання. Це постійна групова та дидактична ігрова діяльність, – каже Наталя Балан.

У класі є пісочний годинник на 2 хвилини – саме стільки часу у групах працюють діти. Крім того, завжди визначають учня, який стежитиме за годинником і часом. Є окремі відповідальні за тишу в групі.

  • Кожен має свою роль і вони самі вибирають, хто буде головним, – каже Наталя Балан.

А от успіхи діток в навчанні вчителям оцінювати доводиться по-іншому.

  • Лише вербально оцінюємо успіхи діток. Ми тільки можемо оцінити чудове виконання роботи, – зауважує вчителька “Є”-класу Наталя Балан.
  • Ми не повинні вказувати дитині на помилки, а маємо виділяти, що правильно, – каже вчителька іншого експериментального “Ж”-класу Олена Гулько.

Але це не настільки нова методика «не оцінювання», як каже заступниця директора школи.

  • Уже декілька років дітей перших та других класів оцінюємо лише вербально, – розповідає пані Воложаніна.

Однак, що має знати дитина прописано в новій програмі навіть не на кінець року, а по циклах.

  • У програмі прописано, що вона має знати на кінець першого циклу, а це перший і другий клас, на кінець другого циклу, а це третій-четвертий клас, – розповідає заступниця директора школи.

Хоч звичного оцінювання як такого немає, та “про себе” вчитель робить помітки рівня успішності дитини і, звісно, розповідає про це батькам, які, за словами пані Воложаніної, ще дивуються з відсутності великої кількості домашніх завдань або підготовки до уроків.

До речі, перед тим, як розпочати експеримент з апробації держстандарту, батьків з ним ознайомили, аби ті дали згоду на участь в експерименті дітей.  За словами пані Воложаніної, майже всі погодилися. Була лише одна відмова.

Інтегроване навчання: як поєднувати математику, українську мову та дослідження світу

В основі експериментальних занять – інтегроване навчання.

  • Наприклад, тема дня «Я досліджую світ», але тут є і математика, і українська мова. Тобто вчитель має побудувати урок, узагалі навчальний день, таким чином, щоб там інтегрувалися різні предмети,  – каже заступниця директора школи №25.

Тому окреме навантаження – на вчителів експериментальних класів, адже їм доводиться інтегрувати різні предмети в одну тему. Хоча їм і надають модельні програми занять, але вчителі самі будують уроки: вносять свої пропозиції, використовують власні додаткові матеріали. Вчителі також роблять помітки в спецзошитах навчальних програм, де відзначають ті чи інші моменти роботи, зауваження до складності завдань.

  • Може траплятися робота не для такого дитячого віку, а швидше для 2-3 класу, – каже про нюанси апробації розроблених уроків Олена Гулько.

Щотижня у Вінницькій академії неперервної освіти вчителі зустрічаються і обговорюють, що потрібно вдосконалити або ж над чим ще попрацювати.

  • У новому державному стандарті головне – це діяльнісний підхід, інтеграція навчання і створення середовища (показує на клас, – VeжА), – каже про нововведення Олена Воложаніна.
  • А ще ми маємо навчити дітей уміти «фільтрувати» інформацію, опрацьовувати її, робити власні висновки, тобто працювати з інформацією.

Експеримент над вчителями: навчатимуть дітей найбільш пристосовані до сучасності

Чимало часу у вчителів, як запевняють вони самі,  іде на підготовку занять.

  • Адже у нас немає підручників. Нам дають тему дня, а до цього нам потрібно інтегрувати математику, українську, читання, «Я досліджую світ» і все зробити так, аби дитина за допомогою дидактичних ігор пізнала, вивчила, і в її пам’яті щось залишилося. Тому щовечора ми підбираємо завдання, які передбачають індивідуальну і групову роботи. Це все має бути комбінованим, тому це досить складно. Але сподіваємося, що нам полегшать цю роботу.

Звичайно в Міносвіти підготували зразки уроків, однак вчителям доводиться орієнтуватися на рівень  знань своїх учнів і робити власні розробки уроків, враховуючи навіть погоду.

  • Нам дали розробки-приклади уроків, але кожен вчитель орієнтується на свій клас, хто з діток краще підготовлений, хтось читає, а хтось не читає. Тому вчитель підбирає завдання під свій клас.

Влітку вчителі пройшли відповідне навчання, де на собі випробовували методику викладання Нової школи. Як розповіла пані Воложаніна, під час таких тренінгів одна вчителька з Вінницької області років за 50 відмовилася від участі в експерименті. Як пояснює пані Олена, це пов’язано з тим, що стандарти Нової школи вимагають чималих змін і від учителів, тому легше переналаштовуватися молодим вчителям.

  • Є акцент на віковому цензі. Навіть 35-річному вчителю нелегко перебудувати свій укладений світогляд, а якщо вчителю за 50 – й поготів. Тому вони (в Міносвіти, – VежА) кажуть, аби більше молоді працювали.

З огляду на те, що школа №25 з поглибленим вивченням іноземних мов, то вчителі, які викладають іноземні мови також проходили спецнавчання (за окремою програмою, – VежА) з акцентом на комунікативному підході.

   

  • Вони отримали підручники з англійської та німецької мов за новим державним стандартом, – каже Олена Воложаніна. – Хоча в принципі англійська мова та фізкультура – це предмети, які не інтегруються, але в цих методичних рекомендаціях радять це робити. Наприклад, якщо на цьому тижні в них «Я – школяр», то на уроках англійської мови є також програма «Я – школяр».

Нова українська школа базується на компетентностях, потрібних для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися однією з іноземних мов; математична, технологічна, цифрова, екологічна та економічна компетентності; підприємливість та інноваційність; критичне мислення; творчість; ініціативність, вміння оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми тощо.

Фото Андрія Завертаного

 

 

Позначки: , , , , , , , , , , ,

Автор: Валерія Жовтун

Поділитись публікацією
  • Julia Mytchenko

    Як здорово, що сучасні діти мають можливість навчатися в таких школах! Ось тут починаються справжні зміни у країні, це не ламати мізки дітям ще з молодшого віку. Якщо дитина хоче встати, або вийти… вона не повинна терпіти 40 хв. Я не люблю згадувати свою школу. Сподіваюся, що сучасні дітки будуть мати приємніші спогади.

  • Светлана

    Мені дуже цікаво, де у цій програмі місце для інклюзію, особливо для дітей з аутизмом? Адже вони все роблять повільніше і не можуть перелаштовуватися на новий вид діяльності швидко. Вони традиційна лістингу, яким важливо знати наперед, що буде далі і як довго воно триватиме. Одразу скажу, що якщо не привчати дітей до будь-якої ,хоч і елементарної роботи щоденно і системно, вони нічого не навчаться. наразі я спостерігаю повну деградацію суспільства, де вищу освіту можна купити за гроші. Тому у нас немає ні вчених, ні лікарів, та й вчителі не особливо радують. Сильні і вже спочатку розвинені діти ще навчаються досить успішно у школі, а всі інші- просто просиджують там до 9- го класу. Програма така, що переважають предмети, які більшості 100% не знадобляться у майбутньому. Вони скоріше розвиткові, ніж надають якісь практичні уміння та компетенції. І ними засмічують голови дітей, аби туди вже не влізли щось дійсно корисне і необхідне на майбутнє. Розумію лише те, що свою дитину я буду навчати самостійно, добре, що для цього маю освіту і можу це зробити.