«Ніколи не було такого розвитку»: міста і села Вінниччини задоволені об’єднанням і «тягнуть» до себе інших

Іллінецька міська громада хоч і не була першою з громад Вінниччини, які об’єдналися, однак вона перша в області, яка приєднає до себе іншу громаду. Приєднання Тягунської сільської ради стало основним питанням-приводом для проведення урочистої чергової сесії міськради 2 червня.

Під час сесії депутати ухвалили рішення «Про добровільне приєднання Тягунської територіальної громади». До майже 19 тисячної громади Іллінецької ОТГ приєднаються ще понад 1000 осіб з двох населених пунктів. Рік спостережень знадобився мешканцям Тягунської сільської ради за новоствореною Іллінецькою ОТГ, аби прийняти рішення.

За словами Тягунського сільського голови Івана Ребара, громада хотіла подивитися, що з того об’єднання вийде і тільки коли побачили, що виходить непогано – захотіли приєднатися.

На посаді сільського голови Іван Ребар – півтора року, а до цього був добровольцем батальйону “Донбас”

  • В об’єднаній громаді відбувається розвиток і всі ми сьогодні це бачимо, – каже Іван Ребар, який згодом стане старостою села. – Не те, що за ці роки, напевно, за роки існування нашої держави такого розвитку громади Іллінців не було, як за цей рік.

Сміття, освітлення і дороги – три пріоритети, які хочуть покращити у своєму селі жителі Тягунської громади, погоджуючись на приєднання. Якщо нині бюджет села – 1,5 мільйона гривень, то, за словами Іллінецького міського голови Володимира Ящука, після приєднання зросте до 5 мільйонів гривень.

До Іллінецької ОТГ ще мають приєднатися три сільські громади, аби закрити план по об’єднанню. Міський голова сподівається, що це станеться до кінця року. У одному із тих сіл, Паріївці, представники ініціативної групи з приєднання висловлюють недовіру сільській голові, яка ніби перешкоджає приєднанню.

Іллінецька ОТГ в серпні минулого року лише долучилася до процесу децентралізації, об’єднавшись в міську територіальну громаду з сімома сільськими. Від того часу її дохідна частина збільшилася із 18 мільйонів гривень до 68,9 мільйонів гривень. А на прямі міжбюджетні відносини з державою, за словами виконавчого директора Вінницького регіонального відділу Асоціації міст України Владислава Філатова, вона вийшла лише з січня 2017 року. І поки ще не отримала відповідну державну субвенцію на розвиток інфраструктури – приблизно 5-6 мільйонів гривень.

Загалом пан Філатов прогнозує, що бюджет Іллінецької ОТГ на кінець року сягне 120 мільйонів гривень і буде найбільшим серед інших об’єднаних громад області.

  • Велика генерація ідей і бажання щось робити й не казати, “ще немає постанови Кабінету міністрів чи субвенції на розвиток, та що ми будемо робити”, – каже Владислав Філатов, який разом зі своєю командою з Асоціації міст України приїхав до Іллінців подивитися на результати роботи в громаді. – Однак сьогодні ми побачили, що немає субвенції, але розвиток і впровадження проектів є.

Проекти, що стартували, направлені на благоустрій територій. Ще до початку сесії міський голова Володимир Ящук повідомив, що його запрошують бути лідером громадської думки на телебачення до Києва і тут же сповістив, що відмовляється від пропозиції, адже він весь “у своїх смітниках”.

Саме тема сміття – провідна в громаді. Їй присвячений один із проектів і напрямків ОТГ – «Іллінці – без сміття».

У кожному старостинському окрузі працює робітник з благоустрою, який є працівником комунального підприємства «Добробут». І за необхідності їх викликають на підмогу по благоустрою, приміром, косінню трави чи ще чогось, коли потрібні додаткові руки і техніка.

За словами консультанта з економічного розвитку регіонального відділення Асоціації міст України Віталія Швеця, подібного в інших об’єднаних громадах області не бачив.

  • Думаю, якщо такими темпами розвиватимуться такі містечка, то через 7-8 років у нас будуть такі містечка як у Польщі, – зауважує Віталій Швець, який родом з Іллінців. – Відмічаю для себе, що надзвичайно зміцнилася база комунального підприємства. Завдяки чому можна виконувати робити в більшому об’ємі. Для таких міст районного значення, як Іллінці, комунальне підприємство одне, де акумулюється все: дороги, сміття, освітлення. Також громада отримала можливість збільшити кадровий потенціал і залучати до праці активних, професійних молодих людей.

У самому місті, а також в селах Красненьке та Павлівка займаються сортуванням сміття. Для цього встановлені спеціальні решіткові контейнери для пластику. Із 80 контейнерів забирають пластик на підприємство «Добробут», де два працівники пресують його. Також у місті почали встановлювати контейнери для збору скла.

Згодом пресований пластик здають і на виручені кошти озеленюють місто та вкладають у будівництво теплиці для вирощування тих же квітів. Хоча, за словами заступника Іллінецького міського голови Олексія Сігнаєвського, це сезонний заробіток, орієнтований на літо, коли люди купують більше води. Заробляють за місяць на використаних пластикових ємностях 30 тисяч гривень.

І як кажуть працівники пресувальні – і вдома викидають пластик в окремий контейнер. Для них проблеми немає викинути пластик окремо, а раніше цього не робили тільки тому, що не було куди викидати.

На 200 квадратних метрах працюватимуть дизайнер та п’ять робітників

Тут же на території «Добробуту»  одна із запланованих двох теплиць для вирощування квітів у горщечках. Вона обійшлася громаді у 80 тисяч гривень, а ще на 20 тисяч гривень поставили пластикові вікна. У планах громади повністю забезпечувати себе рослинністю і не купувати в інших містах, а згодом навіть продавати. А любов до озеленення в місті відчувається.

Ще на території «Добробуту» будують критий гараж для техніки підприємства у якому вміщуватиметься до 15 автомобілей. Його споруджують із бетонних колон, блоків, шиферу та металевих рейок з розібраних недіючих підприємств. За словами очільника Іллінецької громади, завдяки цьому вдалося зекономити близько півтора мільйона гривень, ніж якби будували з усього нового.

  • Сьогодні ми робимо в європейському місті Європейську площу, – розповів присутнім на сесії міськради Володимир Ящук.

Поки площа, яку збудують за понад 88 тисяч гривень виглядає ось так…  

 

…А згодом вона буде такою

До речі, іллінчани відзначають, що після об’єднання в місті все-таки щось змінилося. На запитання: “А що саме?”, після невеликої паузи розповідають про тротуари, дороги, прибирання, красу навколо і про те, що тепер видно, куди гроші витрачаються.

Про те, що від об’єднання жити краще стало лише містянам, кажуть жительки села Красненьке. Однак тут же доповнюють, що не так і багато часу пройшло, тож все ще може бути і в їхньому селі. Про те, що пройшло мало часу від початку міжбюджетних відносин, розповів консультант з економічного розвитку регіонального відділення Асоціації міст України Віталій Швець:

  • Думаю, що аналіз доцільно зробити десь в жовтні-листопаді.

2 червня у селі відкрили дитячий майданчик. Це ідея інвестора, який хоче розвивати в Красненькому свій бізнес. Протягом двох тижнів зводили цей дитячий майданчик для понад 100 дітей, які зможуть тут забавлятися хоч щодня.

На відкриття, як на свято, зібралося майже все село

Запрошені аніматори дітей розважали мильними бульбашками

Для тих, хто любить забавлятися з піском, завбачливо підготували лопатки та відерця

Інший проект соціальної сфери громади – піклування про самотніх стареньких людей. Будинок геріатричного профілю благодійного фонду “Віфанія” в Павлівці – християнський спонсорський проект, який працює 2,5 роки.

Головні спонсори сучасного будинку – церкви Норвегії

  • Нині з міською владою укладений договір на фінансування з утримання семи осіб, яких сюди було перевезено з Дашівського територіального центру, – каже директор закладу Олександр Гончар. – Нині тут перебуває 19 осіб.

За словами Олександра Гончара, перебування у закладі коштує 3500 гривень за місяць. Однак, яку саме суму виділятимуть з бюджету міської громади, вирішуватимуть 6 червня. Паралельно шукають спонсорів, які підтримуватимуть будинок та його мешканців.

Позначки: , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Жовтун Валерія

Поділитись публікацією
  • Елена Павлова

    Це, мабуть, один з найкращих репортажів, які зробили журналісти. Дякую за якісну роботу. Вас надзвичайно приємно читати.