Не вижив ніхто: на ставці Гітлера відтворили бій між нацистами, УПА та “червоними”. ФОТОРЕПОРТАЖ

Все почалося з неквапливого обіду солдатів Вермахту, які, інколи перемовляючись між собою, споживали нехитрий харч. Проте за цим “звичайним” дійством за огороджувальною стрічкою в історико-меморіальному комплексі “Вервольф” під Вінницею сьогодні спостерігали сотні глядачів: вони прийшли на власні очі побачити відтворення умовного бою 1944-го року між німцями, українцями та комуністами.

Ніби й не звертаючи особливої уваги на натовп цивільних у десяти метрах, “нацисти” впоралися з обідом, а за тим вирішили погодувати полонених: табір, де утримували полонених “червоних” заме й охороняв цей загін гітлерівців. Звісно, їжу полонені отримали не з німецького столу: для них був підготовлений значно простіший і менш поживний харч.

Вермахт та УПА вже зайшли на ставку Гітлера: готуються до завтрашнього бою. ФОТОРЕПОРТАЖ

   

Їсти таке не погодилася одна з полонених “червоних”, тож за таку непокору, без зайвих розмов німецький солдат відвів нещасну жінку в бік, кинув її на землю, та вже за кілька секунд – просто розстріляв автоматною чергою.

 

Постріли пролунали надто раптово, багато глядачів – особливо дітей – здригнулися від такої гучності, однак не припинили спостерігати за розвитком подій на плац-театрі.

 

Німці в той час наказали ще двом полоненим-чоловікам вирити могилу вбитій жінці: змарнілі червоноармійці, взявши лопати в руки, повільно почали копати…

   

Ставка “Вервольф” під Вінницею: місце, де Гітлер втратив ґлузд

Епізод 1: УПА атакує нацистів та перемагає завдяки сталінцям

Тим часом один з нацистів – російський “козак”, що пішов на службу гітлерівцям – відійшов в кущі “по справах”. Він не знав, що вже довгий час там, у “зеленці”, перебуває диверсійна група УПА: щойно “козачок” ступив ще один крок – з чагарника залунали автоматні черги.

   

З десяток українських повстанців висипали на галявину, намагаючись за рахунок раптовості відразу знищити німецький загін. Досвідчені гітлерівці у свою чергу швидко зайняли вигідні позиції для оборони та навіть намагалися контратакувати.

       

Проте отримали удар, звідки не очікували: полонені комуністи, які копали могилу, а під час бою кинули цю справу, озброєні лопатами кинулися з тилу на німців і в рукопашному бою знищили кількох гітлерівців.

       

Цей маневр “червоних” дав змогу загону УПА з останніх сил атакувати нацистів, ліквідувати увесь загін, захопити трофейну зброю та взяти в полон двох поранених німецьких офіцерів.

     

Разом з повстанцями відійшли в бік лісу і полонені червоноармійці, які також забрали із собою тіло вбитої товаришки.

 

Епізод 2: ножова сутичка розвідників

За кілька хвилин на плац-театрі, з лісу ліворуч виходить розвідка німців: це десантники, озброєні карабінами Маузера, пістолетами-кулеметами МП38 та гранатами. Вони пересуваються максимально тихо, виявляють на галявині вбитих німецьких солдат, тож один з нацистів знімає з них жетони, аби потім доповісти в штаб про втрати.

     

Проте в ці ж хвилини з іншого боку на галявину також виходять “червоні” розвідники: вони ховаються за бетонними брилами, що лишилися від знищеного “Вервольфу”.

Зрештою, коли між обома групами розвідників лишається всього декілька метрів, вони помічають одне одного, проте не стріляють, аби не виказати себе перед основними групами військ.

    

Зав’язується жорстокий рукопашний бій, противники працюють лише холодною зброєю, майже в цілковитій тиші гине увесь загін нацистів.

Епізод третій: головний смертельний бій

Однак саме в цей час на плац-театрі з’являються головні сили гітлерівців, у цього загону на озброєнні є навіть невелика гармата.

         

Щойно німці розгорнулись до бойового порядку, як перші постріли пролунали в їхній бік. Це вийшла з лісу основна група Червоної армії: вона намагалася здійснити маневр в обхід, однак наткнулась на німецький фланг.

       

З усіх боків заскрекотали автомати та кулемети, бійці розстрілювали один одного подекуди майже впритул, раз-по-раз “вигукувала” гармата, а на гранати вже майже ніхто не звертав увагу.

      

З кожною хвилиною живих на полі бою ставало все менше, в якийсь момент їх лишилося тільки двоє: боєць Червоної Армії в рукопашній кинувся на останнього живого німця, проте в процесі сутички смертельні поранення отримали обидва бійця.

                 

За якусь мить на полі не було чутно ні звуку – загинули всі.

“На війні не буває переможців”

  • Тим, що нікого з живих не лишилося на полі бою ми хотіли показати, що війна – це завжди трагедія, де, за великим рахунком, не буває переможців. Ми не настроювалися на оптимізм, тому що навіть живі та неушкоджені солдати, які вертаються з війни – вже ніколи не будуть такими, якими вони було до війни, – розповідає головний організатор військово-історичної реконструкції, керівник ГО “Честь і слава” Віталій Головенько.

Як повідомив організатор, загалом у відтворенні умовного бою взяли участь понад сто учасників з багатьох міст України, увесь захід відбувся виключно за кошт самих реконструкторів.

  • Як і раніше, нам ніхто в цьому не допомагає, що стосується фінансової складової, усі витратні, уся зброя, форма та інша атрибутика – все виготовлено за особисті кошти учасників. Аби був зрозумілий порядок цифр: лише за час відтворення бою було відстріляно набоїв десь на півтори тисячі доларів, звісно, якщо рахувати всю амуніцію та зброю – рахунок піде на десятки тисяч, – пояснює Віталій.

Глядачі, яких після бою всіх пустили на галявину, тим часом збирають відстріляні гільзи з трави, деякі – ще гарячі. Ніхто не боїться “німців” та “комуністів”, котрі хоч походжають зі зброєю та інколи вигукують “Шнейль!” та “Хенде хох!”, насправді привітні до всіх, з радістю фотографуються з “цивілами” і дають їм потримати в руках зброю.

Фото Андрія Завертаного

                                                                           

Позначки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією
  • Олександр Шемет

    Це мабуть розрив у поколіннях…не можу представити свою ровесницю яка б могла кутатись в прапор зі свастикою…але все минає…

  • Eugene Stogniy

    2 вопроса к организаторам:
    1. какой именно геройский бой УПА с нацистами реконструировали?
    2, по поводу организации – если пишете что “фестиваль” будет до 18:00 – программа должна быть до 18:00 а то в 15:30 уже ничего небыло (воскресенье)

    • Andriy Kachor

      Тож зазначено на початку репортажу, що йдеться про умовний бій

    • Виталий Головенько

      2. Відповідь від організаторів – написано було: 2-ге вересня (субота) 13:00 -18:00, 3-тє вересня (неділя) 12:00 http://rekon.vn./wehrwolf/ . Нам дуже шкода, що Ви не змогли потрапити на фестиваль у обумовлений організаторами час. Обовязково завітайте до нас наступного року – буде теж цікаво.

    • З поваги до редакторів порталу та адекватних читачів “Вежі” відповім розгорнуто.
      Хоча ми і не ставили за вищу ціль відтворення конкретних подій 43-44 року деякі елементи реконструкції переплітались з реальними подіями з історії Поділля.

      “…Дещо пізніше (листопада 43-го) силами трьох чот, за наказом “Батька” було проведено успішну операцію по звільненню військовополонених, яких гітлерівці використовували для демонтажу обєкту “Вервольф” із табору в с.Якушинці, поблизу Вінниці. Переважна більшість звільнених, згодом приєдналась до повстанців ”

      Уривок з книги дослідника Івана Коломійця “ОУН-УПА на Вінничині в роки боротьби за Українську самостійну соборну державу”

  • Валерій Кононенко

    Отримав задоволення разом із сином. Події розгорталися динамічно та натурально. Проте не зрозумів, чому організатори допустили фотографування з нацистським прапором та з салютуванням “Heil Hitler” кількох молодих хлопців, очевидно неонацистів?! Це мене дещо збентежило. Ну і уявіть як це використають у своїй пропаганді наші вороги?