Написання книги і створення поліцейського пункту: як вінницькі депутати креативлять у власних звітах

20 червня експерти Інституту «Республіка» розповіли як звітують вінницькі депутати та що їх відрізняє з-поміж інших народних обранців місцевих рад.

У рамках проекту «Активна Громада: право вибору» присутнім представили результати всеукраїнського дослідження Інституту «Республіка» звітності депутатів місцевих рад.

Протягом квітня у місцевому розрізі було досліджено також звіти депутатів Вінницької міської ради. Згідно з дослідженням, із 54 депутатів звітність подали 34 депутати. Експерти припустили, що решта звітів, може і є, але вони не були оприлюднені на сайті міської ради.

  • Вивчивши звіти вінницьких депутатів можу виділити наступні тенденції, – каже аналітик Інституту «Республіка» Олександр Журик. – Це уніфікація звітності, приведення до однієї форми. Позитивним є зазначення у звітах зустрічей з громадянами, прийому громадян, кількості заяв, скарг, відповіді на них і вирішення питань. Більшість депутатів зазначало налагодження співпраці з інституціями громадського суспільства. Однак у цьому пункті було не зовсім зрозуміло, що це за співпраця. Було вказано: «тісна співпраця», «належним чином налагоджена співпраця», наприклад, з головами ОСББ, старостами, ініціативними групами, старшими по будинках, але не було зрозуміло, що це за співпраця і які позитивні наслідки від неї для громадян. У 10 звітах було зазначено про реалізовані проекти депутатами на умовах співфінансування, що доволі цікаво. Це якраз перегукується з темою нашого форуму синергії, коли влада з громадянами працюють над вирішенням спільних питань.

Експерти в ході дослідження виокремили ТОП-5 проблем, які оголошували у свої звітах депутати. У більшості було сказано про ремонт доріг, потім про організацію або сприяння в проведенні  масових культурних або спортивних заходів, заміну інженерних мереж та ремонт житлових будинків, встановлення або ремонт дитячих майданчиків.

  • Виділили неординарні, цікаві пункти у депутатських звітах: створення пункту прийому поліції, написання книги «Історії Старого Міста», відкриття п’яти груп у ДНЗ. У одному із звітів зазначено про моніторинг руху громадського транспорту, у цілому креативний підхід, але не було зрозуміло, що за моніторинг та які його результати, – каже Олександр Журик і додає. – Виключною особливістю звітування Вінниці є  пункт про матеріальну і спонсорську допомогу. Майже всі згадували це у своїх звітах. Але пункт є доволі неоднозначним для трактування діяльність депутата.

Пан Журик відзначив, що вінницькі звіти були об’ємні, тому було що почитати, а до «недоліків» відніс відсутність фотографій. Тому в результаті, у порівнянні з всеукраїнським звітами, де експерти хотіли б бачити уніфіковану форму для звітів, вінницькі депутати спрацювали на випередження. Однак і свою розроблену форму звітності представники Інституту «Республіка» передадуть Вінницькій міськраді і, можливо, депутати проголосують на одній із сесії за новий формат форми звітності. Він, до речі, схожий на нинішній вінницький формат. Експерти пропонують лише внести конкретику, якої у деяких звітах не вистачає, наприклад, кількість зустрічей з громадянами, тема зустрічі й скільки присутніх громадян.

Про відсутність фото у своїх депутатських звітах присутні депутати прокоментували, що насправді вони є, але вони не обов’язкові для оприлюднення:

  • Фото робимо, але свої звіти потім розміщуємо на інформаційних стендах будинків. Тому якщо будемо додавати фото, то він буде наскільки громіздким, що його не читатимуть, – каже депутат міськради Андрій Очеретний.

Хоча насправді статистика, показана під час форуму, свідчить про те, що із присутніх насправді зовсім мало читало депутатські звіти.

Депутат міськради Володимир Околіта із списку тих, хто не представив свою звітність на сайті міськради як інші. За його словами, через брак досвіду, крім того він «звітує» перед громадою тим, що люди бачать роботу, зроблену в окрузі.

Синергію влади і громади під час регіонального форуму «Синергія влади і громади – можлива?/!», який відбувся у стінах міської ради, із присутніх відчули мляво. Серед близько 40 учасників та слухачів заходу, активністю відзначилися модератор зустрічі, кілька експертів та громадських активістів, а також четверо місцевих депутатів.

Наприклад, представницю ГО «Результат» Олену Регешу цікавило, як перевірити правдивість депутатських звітів.

  • Ефективність роботи депутатів треба аналізувати не за рік, а за кілька років, – порадив присутнім юрист Інституту «Республіка» Юрій Середа.

За словами організаторів, форум мав на меті налагодити діалог між представниками влади та громадянами шляхом обговорення подальших дій. Однак по завершенню заходу спільні дії були висловлені також лише кількома учасниками форуму. Насправді це стало наочним підтвердженням результатів всеукраїнського дослідження «Участь громадян у прийнятті рішень». Інститут «Республіка» спільно з дослідницькою компанією Active Group провели опитування 11400 респондентів у 23 містах.

Згідно з результатами дослідження, політично активними громадянами себе вважають близько 40%.

  • Але це свідчить лише про те, що люди тільки думають, що вони активні, але насправді їх набагато менше. Хоча їх більше, ніж два роки тому, – каже Юрій Середа.

Приміром, 66% з опитаних щось заважає краще знати свої права. Майже 46% респондентів вважає, що громадяни мають відвідувати засідання сесій місцевих рад, але близько 22% не хочуть на них ходити, бо їм там не цікаво. Майже 32% опитуваних, якби побачили проблему на окрузі, про це говорили лише з сусідами, а близько 20% взагалі ніяк не реагувало б. Цікаво, що 40% опитуваних відповіли, що саме громадяни – найбільше відповідальні за розвиток громади, після міського/сільського голови з 53% голосами.

Позначки: , , , , , , , , ,

Автор: Жовтун Валерія

Поділитись публікацією