Млиноманія-2017: “Фестиваль ентузіастів” з домашньою атмосферою і відсутніми туалетами. ФОТОРЕПОРТАЖ

Еко-фолк-рок фестиваль «Млиноманія» на три дні оживив спокійне життя у селі Печера Тульчинського району. Незважаючи на те, що фестиваль вперше за 11 років проводився платно, справжніх “млиноманів” це не зупинило.

Багато музики, різноманітних майстер-класів, йога, арт-терапія, ярмарок майстрів, еко-простір, розважальна програма з волейболом, футболом і квестами, фестивальна ватра та абсолютно сімейна атмосфера панували на фестивалі «Млиноманія». Водночас на фесті збереглися проблеми з інфраструктурою: попри 100 гривень за один фестивальний день, тут годі шукати навіть біотуалет.

Дружня атмосфера та неймовірні краєвиди

Помітно було, що еко-фолк-рок фестиваль зібрав давніх друзів, адже на кожному кроці можна було почути «о, і ти також тут». Незважаючи на суботню спеку, майстри та майстрині любязно розповідали та показували як роблять вироби з глини, плетуть прикраси, роблять ляльки-мотанки та малюють картини.

На невеличкій галявині можна було знайти багато еко-продуктів — від еко-чіпсів з насіння льону та натуральних цукерок до натурального мила та парфумів. Окрім цього, любителі ексклюзивних аксесуарів могли придбати оригінальні каблучки та кулони  зі змішаної деревини рідкісних порід з ювелірною епоксидною смолою, прикраси для волосся та натуральні буси. Вироби із глини та дерева, напевно, користувалися найбільшою популярністю серед млиноманів, а серед маленьких, яких, до речі, було доволі багато — свищики.

Прикметно, що серед майстрів абсолютно не відчувалося конкуренції, ніхто не закликав людей до себе, не викрикував — тут панувала дружелюбна атмосфера та гармонія, а майстри навіть пригощали один одного чаєм. Обійти галявину, уважно роздивляючись вироби, можна було хвилин за 30, тому на ярмарку не було великих черг та натовпу. 

Такою неспішною була й атмосфера самого фестивалю — тут ніхто нікого не підганяв і кожен займався тим, що подобається. Враховуючи, що концертна програма розпочиналася ввечері, то вранці та вдень, млиномани мали змогу скупатися в річці (щоправда, для цього потрібно було пройти доволі пристойну відстань), пограти волейбол, повалятися в наметі або посмакувати вуличну млиноманську їжу та напої, якими часто забезпечували місцеві жителі.

Окрім цього, навколишні краєвиди багатьох спонукали до прогулянок, особливо на гору біля церкви, де відкривався неймовірний вигляд на пороги та все млиноманське містечко, тому там можна було часто побачити невеличкі групи людей, котрі просто сиділи або робили селфі.

Окрім відвідувачів на скелі «поселилося» три художника, які малювали печерські пейзажі. Кожен у своїй техніці і зовсім не відволікаючись на постійних гостей. Здавалося, що ці люди живуть у своєму власному світі і жоден рух не відволікатиме їх від захопливої справи.

Тут на скелі насправді особлива атмосфера і навіть можна почути концерти зі сцени (окрема подяка за хороший звук).

«Міс-Млиноманія», швидкі побачення та танці — активності від «Бідняжок»

Якщо на скелі панувала гармонія, то біля намету тур-клубу «Бідняжка» атракції не припинялися майже ні на мить. Справа в тому, що саме на «Млиноманії» відбувається щорічний зїзд «бідняжок», який можна назвати справді яскравим.

Розпочали вони масові активності із холі-фесту, де учасники перетворили один одного на яскраві імпресіоністичні картини. Така забава сподобалася як дітям, так і дорослим.

Згодом на цій ж галявині відбувся конкурс «Міс-Млиноманія», де п’ять дівчат змагалися за титул та подарунки. Абсолютно різні, але, безумовно, талановиті та харизматичні учасниці розповідали чому їх потрібно взяти з собою в похід, робили оригінальні бутерброди з того, що «напросили» на фестивалі, співали пісні про походи, а також дефілювали в купальниках і не тільки з туристичною атрибутикою.

Після умовного дефіле в купальниках дві фіналістки Наталя та Валентина зійшлися у двобої в дитячому басейні з водою та олією. Незважаючи на те, що дівчата перші декілька хвилин просто стояли в басейні та сміялися, згодом мама двох дітей Валентина з легкістю виштовхнула свою суперницю, яка була майже на голову вища, з басейну. Другий раз жінка це зробила також дуже швидко, ну а в третьому раунді дозволила суперниці винести себе з «поля бою» як переможницю.

Валентина отримала сертифікат на подорожі від тур-клубу на 500 гривень, а Наталя на 250. Також всі учасниці отримали фірмові горнятка від «бідняжок», а організатори «влетіли» на два нових купальника. Хоча й боротьба в олії для представників чоловічої статі виглядала досить ефектно, та виправити результати такого видовища з тканини справа не проста.

Вже після «Міс-Млиноманії» відбулися швидкі побачення, де за 5 хвилин всі охочі хлопці та дівчата могли спробувати «знайти конект». Чи знайшли вони його, залишиться таємницею, адже пари, які співпали отримали номера телефонів один одного від організаторів.

Окрім цього, біджняжки-млиномани мали насичену програму на вечір з танцями, ватрою та піснями. Засновники тур-клубу також розповіли, що намагатимуться наступного року додати більше цікавих та оригінальних заходів в рамках фестивалю.

Еко чи не зовсім?

Поблизу «бідняжок» розташувалася палатка проекту «Екологічне місто», де волонтерки розповідали про те, як правильно сортувати відходи, роздавали листівки-нагадування та розповідали гостям фестивалю про користь сортування сміття. Окрім, цього у них можна було придбати листівки із цікавими місцями Вінниці, зроблені з переробленого паперу.

  • Під час фестивалю проектом “Екологічне місто” цікавились в основному ті, хто вже сортує сміття вдома і має питання лиш щодо певних особливостей (куди вивозять сміття і що з ним відбувається далі, куди можна здати використані батарейки, відпрацьовані лампи або де є пункти прийому макулатури). Хоча і багато місцевих мешканців підходили дізнатись про проект, про сортування, проте, частіш за все, зізнавались, що вдома не сортують і навряд чи будуть починати, – розповідає представниця проекту «Екологічне місто» Надія Лінчук.

Дівчина також додає, що фестиваль витримав свою тематику: було багато майстер-класів екологічного напрямку, деякі з них поєднували у собі і етно-елементи. Наприклад, можна було виготовляти невеличкі глиняні глечики традиційно українській тематиці.

  • Сподіваємось долучитись до організації фестивалю в наступному році, щоб мати змогу організувати роздільний збір відходів під час фестивалю, – додає Надія.

Якщо говорити чи підтвердив фестиваль свою еко-тематику, то в якихось аспектах – так. Наприклад, було багато дійсно еко-виробів — посуд, прикраси, сумки з льону, продукти харчування, коктейлі з різноманітних рослин, ляльки-мотанки та навіть одяг з натуральних тканин з ексклюзивними принтами.

Але є і свої нюанси — наприклад, проблема із туалетами та сміттєвими баками. І перших, і других на території фестивалю було дійсно мало, хоча черг не спостерігалося. Деревяні туалети організатори робили власними силами, так як мали недостатнє фінансування.

  • Відсутність потрібної кількості смітників та туалетів зумовлено жорсткою економією – коштів на оренду чи придбання необхідних баків чи біо-туалетів немає. Волонтери та організатори встановлюють все власними силами перед початком фестивалю. Проте це і виховує людей – смітити на природі не хочеться. Особисто у мене ця звичка потім вкорінюється у життя: я не викидаю сміття де-небудь, завжди стараюсь знайти урну. Відтак, обмежені можливості теж приносять користь. Але хочу запевнити, що уся галявина та інша територія фестивалю будуть начисто прибрані організаторами і волонтерами, – розповідає учасник-музикант, який також був в оргкомітеті — Артем.

Виявляється, місцева влада виділяє трактор – усе сміття вивозиться, природа ніби не забруднюється. Це робиться не тільки під час фестивалю, а й цілий рік. Так звані «суботники» від імені Млиноманії збирають чимало людей, які прибирають від сміття значну частину узбережжя Південного Бугу в Печері.

Загалом на території фестивалю сміття дійсно не було, що ще раз доводить те, що люди, котрі дбають про природу, знайдуть спосіб її не забруднювати.

Етно-гіпно-рок

Звичайно, однією із основних складових фестивалю є музика, а звучали тут в основному етно і рок. Такі протилежні стилі та виконавці спокійно вживалися на одній сцені. Ось вдень на сцені «чекається» ніжна та містична Mavka, а ближче до ночі її просто «розривають» харизматичні та шалені бунтарі Aoba FOONIXX. Хоча ще декілька хвилин тому «Очеретяний кіт» дарував слухачам свої життєві історії в майже акустичному звучанні.

А загалом за три дні фестивалю на сцені виступили близько 20 гуртів, серед них деякі учасники навіть приїхали з-за кордону — Швеції та Білорусі. До речі, саме шведи були в особливому захваті від фестивалю.

  • Кажуть, що у них теж проводяться фестивалі, але набагато менших масштабів, людей мало приходить. А тут під них відривалися і вони відривалися, їм все дуже сподобалося. Сказали тільки, що в Україні дороги гівняні, – розповідає інший учасник фестивалю з гурту WTF, який на «Млиноманії» виступає вже девятий рік,Артем.

 

Як старожил фестивалю Артем, відзначає, що з роками змінюється лише масштаб та місце проведення, але атмосфера завжди незмінна.

  • Тут все круто, не схоже на інші фести. Дуже хочеться відмітити працю організаторів, які на власному ентузіазмі все це витягують.

  • Я вже десь п’ятий раз приїхав на це фестиваль. В принципі, цього разу трішки краще, ніж в минулому році, але гірше ніж у рази перед тим. «Млиноманія» як фестиваль взагалі не дуже, але вона достатньо атмосферна та домашня. Зазвичай, це просто привід вибратися з друзями на природу і ще й послухати деякі гурти. У Печері й Сокільці дуже гарна природа, гробниця Потоцьких і парки по обидві сторони річки, то ж туди варто з’їздити і просто так, а фестиваль – то в основному просто привід. До того ж його величезний плюс – з Вінниці їхати лише годину, – розповідає один із відвідувачів фестивалю Дмитро.

Насправді фестиваль «Млиноманія» більше був домашнім, ніж масштабним. Однією із причин міг стати платний вхід для відвідувачів, адже попередні десять років він був безкоштовним. Хоча справжніх млиноманів це не зупинило, як і майже висохла річка поруч. Це фестиваль для друзів, для тих, хто розуміє його філософію і прагне творчого відпочинку поза містом у легкій атмосфері.

Фото Андрія Завертаного та авторки

Позначки: , , , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією
  • Алексей Машковцев

    С самого начала был с фестивалем, кроме последних двух раз. Не знаю как в 16 году, но уже в 15 был платный вход, насколько помню – 80 грн, разные сборы за место, дрова и т.п. значительно раньше были. А “домашняя атмосфера” потерялась несколько лет назад, по моему личному мнению млыномана со стажем. Тем не менее я люблю “Млыноманию” и всем многочисленным друзьям млыноманам – огромный привет!

    • Олекса Прибузький

      Плата за вхід – внесок млиноманів у незалежність фесту від політики, корпорацій та іншої попси. Є меценати, які роблять і більші внески – 500 грн., 2 чи 3 тисячі. Хто не може заплатити – не питання) Ви можете допомогти у якості волонтера. Прикро, що саме для Вас втратилась атмосфера фесту. Але це нормально – ми змінюємось, щось знаходимо, щось втрачаємо, чомусь перестаємо радіти…

  • simaasan

    Кульно все було )))