Метаморфози культурного ринку Вінниці

«Цьогорічний вінницький фестивальний сезон втратить дві події з переліку найбільш очікуваних: Міжнародний фестиваль Intermezzo та відкриття минулого року – Coda Fest – 2017-го у Вінниці не відбудуться.» – такі повідомлення розійшлись після великодніх свят в соціальних мережах та на Vежі.

Нажаль, для мене втрата «Intermezzo» не була сюрпризом – я знала ситуацію. Що стосується іншого проекту – я слідкувала за його проведенням в соціальних мережах і вже тоді мала сумніви щодо довготривалості існування нового явища. Занадто різножанрова була програма та спроби організаторів обійняти неосяжне за відсутності чіткого позиціювання проекту, що, в підсумку, і привело до сьогоднішніх результатів.

Обидва фестивалі мали різні стартові умови: перший підтримувався міським бюджетом на місцеві витрати та стартував інформаційно яскраво – на всю Україну і навіть за ії межі.  Другий відбувся всупереч обставинам. Обидва мали власну нішу та невелику цільову аудиторію.  Але.  Як для людини, яка займається культурною політикою, зникнення одразу двох фестивалів з мистецької мапи міста протягом одного року – це дуже прикрий факт, який свідчить про негативні процеси, які розвиваються у вінницькому культурному середовищі.

Фестивальна пауза: Intermezzo та Coda Fest не відбудуться у Вінниці цього року

Як продюсер, який проводить  міжнародний джазовий фестиваль   понад двадцять років я хочу проаналізувати і дати відповіді собі: Чому так сталося? Можливо, мої думки і запитання можуть не сподобатись багатьом. Адже я не можу спостерігати  осторонь.

«Аборт» фестивального руху у Вінниці. Що пішло не так?

Трансформація ринку культурних послуг в Україні за останні три роки набирає обертів особливо в регіонах. Розмиваються жанрові грані, виникають міжсекторальні проекти, які організують менеджери нової формації – експерти. Таке явище, як наявність великої кількості експертів по різних напрямках отримало нове визначення з боку європейських фахівців:  «Експертократія». Особливо це відчувається в галузі культури. І на це необхідно відповідно реагувати інтегруючи дане середовище в міський пул, супроводжуючи їх дії, тому що культурні проекти впливають на формування іміджу міста. Виникає необхідність у конструктивному фаховому діалозі сторін.

В культурних процесах проявляється динаміка суспільства. Після революції гідності ми є свідками одночасного формування та існування декількох етапів розвитку культурних процесів, які виходять за межі існуючої пострадянської інфраструктури та важко інтегруються в офіційне культурне поле у зв’язку із інноваційним характером форм.

Ознаки,  які характеризують сьогоднішній стан динаміки культурних процесів в Україні, зокрема у Вінниці є наступними:

  • Зародження нових культурних явищ із використанням творчих інновацій, нових технологій та інструментарію;
  • Поява нових каналів розповсюдження культурних явищ, які інтегруються в суспільство, а не в мистецьке поле і формують нову цільову аудиторію;

Обидва фестивалі – яскравий приклад цих процесів. Тому, у мене виникає низка запитань як до влади так і до їх менеджерів: як таке могло відбутись у Вінниці? У місті, яке вважалось позитивним прикладом розвитку культурного середовища в Україні? Стратегічний документ якого «Нова культурна основа розвитку міста» розібрано на цитати і використовують інші міста?  Невже ми не маємо організаційного або фінансового ресурсу для формування ексклюзивного мистецького професійного профілю Вінниці?

Повертаючись до нових тенденцій, що спостерігаються, виникає запитання чи була готова офіційна культура міста підтримати появу нових форм функціонування культурних явищ у Вінниці та створити відповідні умови для їхнього розвитку? Чи визначено на сьогодні в бюджеті культури міста різницю між професійними мистецькими фестивалями, мистецькими проектами, альтернативними молодіжними культурними явищами та культурними заходами?

Coda Fest: 5 маркерів фестивалю здорової людини

Такий класифікатор чітко стандартизує умови співпраці між «офіційною» культурою та громадським сектором і визначає стандарти та пріоритети фінансування культурних «маркерів», які працюють на імідж Вінниці і зникнення яких з різних причин свідчить про неспроможність впливати на формування культурного ринку у місті?

Мабуть, необхідно створити алгоритм підтримки даних явищ? Фінансовий – розробивши спеціальні програми для молодіжних мистецьких, професійних мистецьких (не культурних!) ініціатив? Організаційний – розробивши прозорий алгоритм розташування концертної реклами у місті,  внесення подій до річних культурних путівників, які б могли приваблювати туриста з інших міст. Такий пілотний досвід був у 2013, 2014 та 2015 роках. Враховуючи інформатизацію суспільства – створити єдиний міський інформаційний сайт культурних подій, до якого кожен з організаторів міг би додати  подію, зареєструвавшись і створивши власний кабінет користувача?  Ці  дії допомогли б сформувати єдину електрону платформу – культурний навігатор Вінниці, яким було б зручно користуватись аудиторії, а організаторам нових мистецьких проектів відчувати себе у Вінниці як вдома.

У випадку із обома фестивалями не можна говорити про природний відбір, тому що альтернатива появи інших проектів найближчим часом відсутня. Авторський продукт не з’являється  «сьогодні на завтра». Це тривалий і складний процес.

Фестиваль лише з зовні виглядає як яскраве дійство. Це важка праця, яка виснажує. Фестивальний менеджмент потребує крос-секторальних знань, окрім глибокого знання предмету або теми фестивалю. Фестиваль вимагає часу та зусиль. Якщо ми говоримо про формування аудиторії – це окремий процес. Для цього необхідно спільне бажання обох сторін: влади і культурного менеджера – сформувати громаду, яка є обізнаною та готовою до сприйняття нового.

«Цукровий джаз» і 3-метровий ріг Шилклопера завершили Vinnytsia Jazz Fest 2016

В якості прикладу я завжди згадую наш перший джазовий фестиваль, який  відвідали всього 75 осіб за два дні. Саме з цього моменту розпочалась наша робота з людьми. Було започатковано телевізійну програму «Не лише про джаз», яка існувала понад 10 років. Постійно відпрацьовували нові маркетингові «фішки» фестивалю.

Я можу зазначити, що це був важкий процес боротьби за формування кола прихильників джазової музики. І саме об’єднання зусиль організаторів і влади: прямоефірні трансляції та концерти «на особисте запрошення» – значно підняли зацікавленість глядача до мистецького продукту.  І, на сьогодні, фестиваль є найбільш відомою культурною подією міста за результатами опитування в рамках проекту ПРОМІС задля розробки бренду міста, який відвідує 27% джазових туристів від понад 7000 глядачів концертів фестивалю.

ROSHEN, DIADEMA та VINNYTSIA JAZZFEST: Україна обрала найвідоміші бренди Вінниці

 

Таким же чином формувалась аудиторія, яка відвідує День Європи, День міста та інші міські культурні заходи. Роботу необхідно продовжувати і не лише в напрямку розважальних подій. Необхідно формувати інтелектуальне суспільство, тоді не будуть трощити лавки та виколупувати плитку у місті.

«Vinnytsia Jazz Fest» день другий: п’ять ф’южн-концертів та бітбокс-саксофон

І на закінчення. Благополуччя будь якого міста визначається кількістю постійно діючих в ньому професійних мистецьких фестивалів. Вистачить пальців однієї руки, щоб порахувати число таких подій на території міста Вінниці: Форум молодої музики, Міжнародний музичний фестиваль П. Чайковського та Н. фон Мекк,  Міжнародні фестивалі: «Музика в монастирських мурах», «VINNYTSIA JAZZFEST», «Подільська лялька» та Adolf Sax Festival. Три з них належать до обласних ініціатив, а три до громадських. В разі вирішення організаторами припинення роботи цих фестивалів у місті, що залишиться у Вінниці?

Виникла необхідність сідати за круглий стіл, панове!

Позначки: , , , , , , , , , , ,

Автор: Ірина Френкель

Координатор сектору КУЛЬТУРА Національний проект - реформа Децентралізації. Проектний офіс секторальної Децентралізації" у Міністерство Регіонального Розвитку. Радник патронатної служби Міністра у Міністерстві культури України

Поділитись публікацією
  • Trovaly

    Підтримую, що в першу чергу необхідно розвивати саме професійні мистецькі проекти. Але, розвитком цих проектів та створенням нових мають займатися професіонали. Тільки завдяки їх згуртованій роботі буде змінюватися суспільство на краще і підніматися рівень культури людей.
    Вважаю, що на Вінниччині необхідно визначитись з такими проектами та цілеспрямованим їх фінансуванням. Не знаю, чи це буде “круглий стіл”, чи якась інша форма діалогу. Але треба терміново реагувати.