«Котяча гора» та спінер з піску: у Вінниці відбувся фестиваль піщаних фігур. ФОТОРЕПОРТАЖ

Літак, черепашки, русалоньки та навіть крейсер – усе це сьогодні, 11 серпня, з’явилось у Вінниці просто посеред міського пляжу.

Фестиваль піщаних скульптур, попри шалену спеку, зібрав на пляжі “Хімік” чимало учасників різного віку.

 

Діти разом із батьками змагалися з іншими родинами у майстерності ліпки з піску, купу якого на пляж спеціально для свята завезли організатори.

 

  • Це «пісочне свято» ми влаштовуємо вже понад 5 років і щоразу бачимо, що дітям воно дуже подобається. Фестиваль не приурочений до жодної дати – тільки до літа, – зазначав, анонсуючи захід, Дмитро Мира, директор КЗ «Центр підліткових клубів за місцем проживання».

Дітвора та дорослі на березі пляжу «Хімік» носили воду та перемішували її з піском, майструючи різноманітні фігури, які в основному спочатку були схожі просто на купу вологого піску. Втім, вже за півгодини, окрім процесу, поглянути було на що.

    

В основному малеча із батьками виліплювали палаци, вежі, черепах. Хтось використовував тільки пісок, а хтось не тільки прикрашав свої творіння травою, а й витягав з річки водорості. Дехто й узагалі робив дещо дивний декор – як ось у «Котячій горі».

  

Команда «Пончик», що складалася із 5 осіб, змайструвала «свято».

  • Діти придумали показати тортик на День народження, – говорить Наталія, – ми навіть декор із собою заздалегідь прихопили. Бо це гарно і такі речі завжди підіймають настрій.
  • І тортик – це смачно, – пояснює свою скульптуру маленька Аня.

А ось один хлопчик, який ліпив дивну на перший погляд скульптуру, розказав, що це – «спінер». Щоправда, що воно таке – пояснити не зміг. Не дивно: сама скульптура нагадувала тепер популярну іграшку хіба здалеку.

Поруч із учасниками Фестивалю, кілька матусь із дітьми теж ліпили скульптури із піску. Та коли дізнались, що реєстрація відбувається на місці, а не попередньо – кинулися вносити свої імена до переліку учасників. Відтак, від 15-ти команд із щонайменше двома людьми у кожній, на завершення Фестивалю їхня кількість збільшилась до 38-ми.

   

До речі, інші відпочивальники на пляжі, попри збентеження від такої кількості малечі, шуму та гаму, теж іноді підходили та роздивлялися скульптури, та у більшості – засмагали та купалися, хоч на вінницьких пляжах офіційного цього робити не можна.

   

 

«Підростаючі архітектори, молодці!» – розмовляли між собою одні відпочивальники. «А он у тих палац кращий, вежі он які поробили» – ділилися архітектурними враженнями інші. Та діти не дослухалися до коментарів та порад – натомість зосереджено працювали. Хоча подекуди було чутно відчайдушне «Мамо, поможи!» – звідкись мчала мама дитини. «Всьо пропало», – каже маля, що трохи залило свою фортецю. Але мама приносить більше піску і все вже «не пропало».

Ось так бавились, будували та наводили шуму учасники Фестивалю піщаних скульптур понад півтори години. Останні 10 хвилин до завершення відведеного на ліплення часу робота закипіла з новою силою: всі почали активно копати, носити, поливати (іноді не в міру) та переробляти власні «шедеври».

  

Журі, що складалося із чотирьох осіб, оцінювало кожну скульптуру за цілою низкою критеріїв. Загалом серед 38-ми команд було визначено переможців у п’яти категоріях: найреалістичніша скульптура – команда «Морська зірка» та скульптура «Морський бриз», найвища – команда «Патріоти» та скульптура «Пароплав Вінниця», найкреативніша – команда «Русалки» та скульптура «Замок русалки», найпрофесійніша – команда «Веселка» та скульптура «Фортеця», найкумедніша – команда «Діана» та скульптура «Котяча гора».

   

Переможців та просто креативних учасників нагородили почесними дипломами, сертифікатами на розваги, надувними матрацами, пляжними м’ячами, ігровими наборами для пісочниці, блокнотиками, ручками, магнітами та іншими приємними дрібничками.

​Організатори Фестивалю: КЗ «Центр підліткових клубів за місцем проживання» та відділ молоді та туризму Вінницької міської ради.

Фото Андрія Завертаного

                                                                

Позначки: , , , , , , , , , , ,

Автор: Юлія Плахтій

Журналіст

Поділитись публікацією