Клубок у горлі: у Вінниці презентували “Топографію терору”

У когось стискалося в грудях, хтось стримувався, а дехто, пізніше – вже не міг. Лише вийшовши на сонце з приміщення Краєзнавчого музею у Вінниці можна було “струсити” із себе стрес і натиск побаченого, аби перевести подих.  

15 хвилин одинадцяти серій відео-проекту “Вінниця: топографія терору” змусили присутніх на прем’єрі мовчати настільки… гучно, що в перші секунди після завершення показу було чутно, як працює комп’ютер у віддаленому кутку.

Оплески були потім: коли глядачам представили натхненників, авторів та виконавців проекту, і коли нащадки репресованих – у другому поколінні – ділилися враженнями від побаченого. З паузами, намагаючись вгамувати емоції.

 

– Ми це пережили з розповідей наших батьків і дідів. Нашої родини, яка була просто винищена під час “Вінницької трагедії”. Ми були дітьми “ворогів народу”: знищених у гаражах на Хлібній, у Фруктовому Саду… Це складно пояснити, але коли бачиш і чуєш це в такому фільмі – це вражає і змушує знову відчути те, що тоді відчували вони, – сказав уже після перегляду стрічки п. Яблонский, нащадок репресованих у Вінниці.

“Топографія терору” – це 11 коротких відеороликів, у яких вінницькі дослідники та історики розповідають про головні місця масових репресій здійснених радянською владою у Вінниці 1937-1938-го років.
Проект реалізований за ініціативи Центру історії Вінниці та ГО “Вінницьке історичне товариство” за підтримки Вінницької міської ради. У фільмі відзнято 11 ключових місць Вінниці, повязаних з масовим терором Кремля проти України у Вінниці у 30-х роках ХХ століття. Історію цих місць розповідають вінницькі науковці, історики, дослідники та громадські активісти.

Виробництво – VежА та Inside Production.

Як розповів ініціатор проекту  Олександр Федоришен, ідея виношувалася кілька років перед тим, як це вдалося реалізувати саме в такій формі.

  • Це один з перших проектів Центру історії Вінниці, який ми презентуємо публічно. Ми трохи хвилювалися: чи встигнемо вчасно, чи прийдуть люди, але коли за кілька хвилин до прем’єри побачили, що потрібно доставляти стільці для глядачів – переконалися ще раз, наскільки це важливо. Для нас, для міста і для всієї України.

“Продюсер проекту” – як його назвав директор департаменту культури ВМР Максим Філанчук – головред Vежі Андрій Качор – розповів, в якому цейтноті доводилося працювати операторам та монтажерам фільму.

  • Якби у премії “Оскар” була номінація за “експрес-виробництво фільму”, то цю статуетку кіноакадемія без вагань віддала би цим двом хлопцям, які здійснили неможливе: протягом тижня відзняли і змонтували 11 серій фільму.

Як пояснив Качор, студія Inside Producnion в особах Сергія Немирівського та Дмитра Тищенка лише за 7 днів спромоглися відзняти, змонтувати, створити графіку та здійснити пост-продакшн 15-хвилинного фільму, розподіленого на 11 тематичних частин. “Це нереально, але їм це вдалося”, – підкреслив Андрій.

Сценарій і всі матеріали для проекту були створені та зібрані працівниками КП “Центр історії Вінниці” та ГО “Вінницьке історичне товариство”, за підтримки Вінницької міської ради. Як запевнив Олександр Федоришен, невдовзі фільм буде презентований в Києві та на головних українських веб-ресурсах історичної тематики, за сприяння “Інституту національної пам’яті”.

  • Ми стільки говорили про те, чим буде займатися “Центр історії Вінниці”, чи доречне його створення та існування, було багато скепсису з цього приводу. Але сьогодні ми побачили, без перебільшення – шедевр, який заслуговує значно більшої аудиторії, ніж сьогодні, – сказав вже по завершенню презентації очільник Департаменту культури Вінницької міської ради Максим Філанчук.

Вже після заходу присутні на презентації відвідали меморіал репресованим, що на цвинтарі на Арабея, та запалили поминальні лампадки в пам’ять про безневинно закатованих комуністичним режимом тисяч вінничан.

     

Презентація стрічки в мережі відбудеться на порталі VежА незабаром – стежте за оновленнями.

Фото Андрія Завертаного

                                                         

Позначки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Андрій Качор

Головний редактор Vежі

Поділитись публікацією