Екс-міністр Шеремета розповів, як зробити прорив у розвитку Вінниці

Не просто подавати ідеї, а напрацювати конкретні проекти, які згодом будуть обов’язково впроваджені у Вінниці. Саме цьому навчити вінницьких чиновників та активістів приїхав до міста Павло Шеремета – в минулому міністр економічного розвитку і торгівлі України, а нині – керівник майстерні стратегій «Прорив».

Шеремета прибув на запрошення Вінницької міської ради аби запустити перший модуль навчальної програми управлінського розвитку «Майстерня міських проривів».

У рамках навчання понад півсотні працівників міської ради, комунальних підприємств, а також депутати, представники громадських організацій та викладачі вузів пліч-о-пліч протягом півроку працюватимуть над розробкою і втіленням інноваційних, ціннісних і при цьому низькозатратних проектів стратегічного розвитку міста. Проекти мають бути розроблені в рамках Стратегії «Вінниця-2020».

Проект «Майстерня міських проривів» реалізовується Вінницькою міською радою та КП «Інститут розвитку міст» у партнерстві з майстернею стратегій «Прорив» за підтримки німецької урядової компанії «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» у рамках проекту «Інтегрований розвиток міст України».

  • Даний проект є надзвичайно важливим для розвитку Вінниці, як спрaвжньoгo єврoпeйськoгo мiстa. На сьогодні ми співпрaцюємo із нiмeцькoю урядoвoю oргaнiзaцiєю GIZ щoдo фoрмувaння Кoнцeпцiї iнтeгрoвaнoгo рoзвитку Вiнницi, і  цe бiльше та ширше поняття ніж стратегія, – зазначив міський голова Сeргiй Мoргунoв на відкритті заходу. – Завдяки «Майстерні міський проривів» будуть створені та визнaчeнi прoeкти, якi є aктуaльними для мешканців Вінниці. В мaйбутньoму 6-7 кращих з проектів будуть прeдстaвлeнi нa рoзгляд грoмaди, котра й ухвалюватиме рiшeння щoдo їх рeaлiзaцiї. І досить приємно та важливо, щo у нaвчaннi бeруть учaсть нe тiльки чинoвники, a й прeдстaвники грoмaдських oргaнiзaцiй, дeпутaти мiськoї рaди. Цe свiдчить прo тe, щo пeрший прioритeт «Сильнa тeритoрiaльнa грoмaдa» сьoгoднi рeaлiзується нa практиці.

Загалом у рамках «Майстерні…» передбачено 6 тематичних модулів: «Стратегія», «Проекти», «Фінанси», «Впровадження», «Команда» та «Комунікація».

  • Ми розраховували максимум на 40 учасників, і були приємно здивовані, що на участь в «Майстерні міських проривів» зареєструвалося близько 60 учасників. Вінниця є першим містом-учасником проекту «Інтегрований розвиток міст», де буде впроваджено такий навчальний модуль. Загалом, в інших трьох містах – Полтаві, Житомирі та Чернівцях – курс включає чотири модулі. А у Вінниці єдиній – шість. Це є свідченням того, що дана тема на часі і вінничанам це справді потрібно, – сказала прeдстaвниця нiмeцькoгo бюрo спiврoбiтництвa GIZ у Вінниці Нaдiя Бoгaтирeнкo.

Як розповів журналісту VежА Павло Шеремета, назва «Майстерня міських проривів» як ніколи влучно відображає головну мету цього навчання.

  • Та і навчанням це я не називаю, бо ж проекти розроблятимуть самі вінничани. А моя роль – профасилітувати цей процес, тобто сприяти його організації, показати, як менеджерувати ці ідеї та проекти. Тобто, зробити їх прорив. Протягом цих двох днів – 26 та 27 травня – будуть напрацьовані конкретні ідеї, з яких буде затверджено шість, котрі згодом повинні бути детально розроблені, профінансовані та впроваджені.

– Як відбувається цей процес?

  • Напрацьовані ідеї покладемо на стіл міському голові Сергію Моргунову. Я буду з ним на контакті – аби надалі надавати консультації із менеджерування проектів. Коли буде затверджено які проекти треба реалізувати, після того будемо їх детально розписувати – що треба зробити, в якій послідовності – весь календарний план. Наступний крок – проекти подають у фінансовий відділ, де вже дивляться – на що можна вже направляти видатки, а що нема змоги фінансувати на даний момент. То для цього вже залучаються спонсори чи гранти.
  • За півроку має бути певний результат кожного з проектів. Звісно є такі речі, які за цей час нереально впровадити – наприклад, той же електронний квиток. Але документацію на цей проект можна і треба зробити за шість місяців. До речі, база даних електронного квитка, як мені відомо, буде розроблена якраз в рамках майстерні. Насправді, небагато українських міст беруться за таку ідею, і Вінниця була однією з перших.

– Що завдяки такій майстерні було зроблено в інших містах?

  • Ну, до прикладу, Чернівці побудували ряд електрозаправок, зокрема – дві біля самої міської ради для електромобілів. Запоріжжя придбало мобільну станцію для моніторингу забрудненості повітря. Агенція розвитку Миколаєва, котра близька по своїй діяльності до вінницького Інституту розвитку міст, написала низку проектів для отримання грантів і вже багато чого для перетворення міського простору впровадила. Тобто, як бачите, для кожного міста наша майстерня дає абсолютно різні результати, повторюється лише методологія. Цікаво, що як тільки почали працювати, вінницькі учасники почали розмірковувати над ідеями, яких ще немає ні в кого і ніде.

Загалом, учасники “Майстерні…” розділені на шість груп, назви який відображають п’ять пріоритетів Стратегії “Вінниця-2020”. Детальніше про проекти учасники “Майстерні” зможуть розповісти у червні, після опрацювання основних засад під час роботи в групах.

Пріоритет 1. Формування сильної місцевої громади

Діалог влади і громади

Міжнародна співпраця

Пріоритет 2. Економічний розвиток, спрямований на високий та якісний рівень зайнятості

Економіка

Зайнятість населення

Підвищення спроможності

Пріоритет 3. Сталий екологічний розвиток і покращення якості надання комунальних послуг

Екологія

Транспорт

Пріоритет 4. Якість соціального життя

Культура, охорона здоров’я, молодіжна політика, соціальне забезпечення, місто дружнє до дитини

Пріоритет 5. Збалансований просторовий розвиток

Архітектура, урбаністика

Туризм

Фото надані Інститутом розвитку міст

Позначки: , , , , , , , , , , , , , , ,

Автор: Віталія Мазур

Журналіст

Поділитись публікацією