«Депресія: давайте поговоримо»: у Вінниці розповіли про причини суїцидів у дітей

Як попередити депресію у дітей та підлітків, які її ранні прояви та що робити в разі підозри на хворобливий стан? На ці питання сьогодні давали відповіді вінницькі фахівці медицини та освіти.

Щорічно, 7 квітня в усіх країнах світу відзначається Всесвітній день здоровя. Тема Всесвітнього дня здоровя у 2017 року – «Депресія: давайте поговоримо». Позаяк близько половини всіх проблем з психічним здоровям у зрілому віці починаються з дитинства або з підліткового віку, представники медицини і освіти провели у Вінниці круглий стіл щодо депресивних станів у дітей.

Ще на початку прес-конференції головна лікарка Вінницького обласного Центру здоровя Василюк Тамара Іванівна розповіла, що згідно прогнозів ВООЗ до 2020-2025 років депресивні стани стануть основною причиною смертності. Лікарка також наголосила на тому, що саме в дитинстві закладається фундамент до розвитку депресій у дорослому віці і доволі часто його закладають самі батьки. А більша частина захворювань неінфекційного характеру  також базуються на психоемоційних розладах.

Докторка медичних наук, обласний дитячий психіатр Мостова Ольга Петрівна розповіла, що тему депресивних станів у дітей для круглого столу обрали не просто так, адже дорослі наразі активніше говорять про певні психологічні проблеми, чого не можуть зробити діти. Проте, Ольга Петрівна зазначила, що часто проблеми з психологічним станом, нервові розлади та інші відхилення в емоційному стані у маленьких дітей бувають повязані саме із психологічним станом батьків, особливо це стосується новонароджених та мам, у яких трапилась післяпологова депресія.

  • Я вже маю що сказати стосовно цього не лише по книгах, бо лише нещодавно була учасницею Міжнародної конференцїї, до речі, лише одна із Вінниці, де обговорювались питання стосунків малюків ї їх мам, і взагалі стосунки в сімях. На сьогоднішній день післяпологова депресія  – одна із найрозповсюдженіших не лише в нас, але й у всьому світі. І саме це часто провокує те, що мами не можуть будувати з дітьми нормальні стосунки, адже немає розуміння між нею та дитиною. Малюки, які мають контакт з такою мамою або з кимось із опікунів у яких нестабільний психологічний стан, ризикують у майбутньому також мати депресивні стани чи схильності до суїцидів.

Пані Ольга зазначила, що  дуже важливим є період до 6 місяців у дитини, адже саме тоді закладається майбутній емоційний напрям стосунків у сімї. Тому змінні опікуни, великі зміни в житті батьків, нестабільність гнізда (місце, де росте дитина), все це будує фундамент того, що надалі відчуватиме дитина.

  • Згідно світових даних, у 8 місяців в дитини можуть зявлятися депресивні стани, проявляються вони тим, що в дитини не йде якась частина її розвитку, або вона не настільки добре їсть, або щось зі сном, щось з капризністю, або не може включатись в якісь дії, або ж щось не так з мовою. Буквально вчора я бачила дівчинку, яка на фоні депресивних станів мами має проблеми з мовою, хоча зовнішньо виглядає здоровою, проте є дуже емоційно настроженою. Мама виконує важку і складну роботу вдома, дитині 5 років, є маленький братик з різницею в три роки. Дитина не має з ким говорити по великому рахунку ось так і зявляються подібні розлади.

Лікарка розповіла, що до року в дітей може сформуватись дистинія — хронічно знижений настрій, песимістичний напрямок ідей, схильність до панічних атак та зривів контролю. Саме тому батьки мають приділяти належну увагу дитині та слідкувати за своїм емоційним станом, адже в цей період майже всі переживання та зміни в житті матері впливають таким же чином на дітей. Емоційний холод матері може провокувати різноманітні проблеми психологічного характеру у дітей. Пані Ольга також зазначила, що звязок між змінами в житті матері та дитини можна чітко прослідкувати на темі переселенців.

  • Можемо взяти тему переселенців. Ми працювали з такими дітьми і помічали, що там, де мама емоційно може витримувати навантаження, це навантаження легше сприймають і діти. Це ситуації, коли батьки мають мати частий контакт з дитиною, в якому дитина надіється на батьків. На цій надії будується довіра.

Ольга Петрівна також розповіла, що характеристики депресивних дітей в ранньому шкільному віці декілька років тому і зараз значно відрізняються. Якщо раніше дівчатка з певними депресивними нахилами були вразливі, скаржилися на болі в животі та головні болі, швидко втомлювались, а хлопчики були антисоціальними, погано контрольованими та афектно вибуховими, то наразі все навпаки. Лікарка також розповіла про два масштабних дослідження вінницьких школярів у 2004-2005 та 2012-2013 роках, результати яких кардинально різні. Опитування проводились шляхом анкетування школярів, батьків та вчителів щодо насильницьких та суїцидальних тенденцій.

  • У 2004-2005 році тенденції до суїцидальних нахилів у дівчаток з 7-го класу почали наростати і до 10-го класу становили 10% в середньому. В 10 класі у дівчаток падав до 5%, а у хлопців піднімався до 10-12%. Це дуже небезпечно насправді, бо хлопці частіше таки завершують суїцидом. Завершені суїциди – це повішання, а незавершені — отруєння. Отруєння всіма медикаментами, що є вдома. Але в нас не було зафіксовано таких смертей. Ці ж дослідження показали, що батьки зовсім нічого не знають про суїцидальні нахили своїх дітей. Але про ці тенденції говорили однокласники та вчителі. Ситуація у всіх школах була приблизно однакова.

Проте під час дослідження у 2012-2013 році, за словами Ольги Петрівни, показники стали «скакати» і відрізнялись у різних школах, взагалі не було чіткої картини. Але медики та психологи співставили дані із зловживанням психоактивними речовинами. Вживання цих речовин співпадало із зниженням піку суїцидальних тенденцій. Тобто, можна сказати, що школярі знайшли нове джерело емоцій.

  • Ці речовини переводять можливість вчинити суїцид на залежність. Ті, хто вживає наркотики розповідають про безліч емоційних станів, які вони не переживають психологічно внаслідок збідненості емоційних стосунків в сімї. Дорослі не розуміють цієї картини емоцій, яку вони мють дати дитині. Вони мають бути як позитивні, так і десь негативні, але дітям не вистачає звичайного емоційного спілкування.

Далі більше про стосунки в сім’ї та її вплив на становлення дитини як особистості розповіла керівниця ГО ГІД, аспірантка ВДПУ ім.Михайла Коцюбинського, практуюча психологиня Немаш Лілія Ігорівна.

  • Дитина , як маленьке пташеня народжується в гнізді і це гніздо для них збирає тато й мама. Коли гніздо затишне, коли гніздо таке, що може зігріти, може дати можливість вирости, дитина отримує ресурс реалізуватись у цьому житті. Ті сімї, які мають будь-які порушення, ті сімї, які не сформовані за принципом, що люди збираються для того, щоб допомогти один одному жити, такі сімї не можуть дати дитині те, що потрібно для її росту.

Пані Лілія зазначила, що наразі сім’ї втратили міцність, а там, де немає міцності, де немає достатніх зв’язків, там і немає можливості дати дитині те, що їй потрібно для життя.

  • Коли дитина немає можливості брати від дорослих те, що потрібно для зростання, вона відчуває тиск. Сім’ї, де хтось поїхав на заробітки, ті, які неповні від самого народження, де батьки весь час працюють, сімэї, в яких порушенні межі взаємостосунків, це ті сімї, де виникають умови для виникнення депресій, суїцидальних думок та агресивного поводження в суспільстві . Всі вони в зоні ризику.

Психологиня також додала, що батьки не мають створювати дітям відчуття принизливості та знищувати довіру між ними, пліткуючи або постійно присоромлюючи дітей, адже це все псує здорові стосунки в сімї. Також пані Ольга додала, що за змінами в головному мозку дітей словесне насилля прирівнюється до сексуального.

Про можливості дитячих закладів у виявленні і профілактиці депресій та суїцидальної поведінки у дітей розповіла шкільна психологиня школи-гімназії №30 Гаврилюк Галина Миколаївна. Вона зазначила, що у березні-лютому цього року тема суїцидів дуже широко обговорювалась у школах і діти самі про це запитували, бо їм важливо говорити про ці речі.

  • Ми привернули увагу не лише учнів та вчителів, але й батьків. Зараз багато хто говорить, що тему суїцидів не потрібно так поширювати і виносити на загал, але коли приходиш до молодших підлітків для них ця тема є такою лоскітливою, що вони хочуть про це говорити. Батькам потрібно дуже обережно говорити з дітьми на такі теми.

Пані Галина також додала, що за останні три роки діти з більшою довірою ставляться до шкільних психологів і не бояться їх відвідувати. Проблема ховається у тому, що їм елементарно не вистачає спілкування і вони знаходять його в школі. Наголосила психологиня і на тому, що ЗМІ наразі є рушійною силою, яка може донести важливу інформацію до батьків, щоб ті приділяли більше уваги дітям.

На завершення круглого столу всі його учасниця наголосили на тому, що помітивши проблеми в дитини, батьки не мають вести її до психолога і говорити, що з дитиною щось не так. В першу чергу їм потрібно розбиратись в цій проблемі комплексно, тобто і в собі і в дитині.

Позначки: , , , , , , , , , , ,

Автор: Марина Однорог

Поділитись публікацією